3.3 Методичні особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів на автотранспорті

 

Світова економічна практика давно опрацювала методи оцінки інвестиційних підприємницьких проектів, які враховують усі можливі умови їх реалізації, і тому мають властивість універсальності, що дозволяє використовувати їх для визначення ефективності майже будь-якого проекту з достатньою точністю.

Розроблені в останні роки методичні рекомендації "По оцінці ефективності інвестиційних проектів" і прийняті для практичного використання (затверджені Мінекономіки України від 21 червня 1999 року № ВК 477) [120] у своїй основі мають концепцію техніко-економічного обґрунтування UNIDO, що стала загальноприйнятим у всьому світі стандартом. У ході дослідження, проведеного нами у дисертації, ми схиляємося до застосування саме цієї методичної рекомендації.

У цілому в методичних рекомендаціях використовуються два підходи до оцінки комерційної ефективності проектів, в основі яких лежить фінансова й економічна оцінка. Однак обидва із зазначених підходів взаємо доповнюють один одного. У першому випадку аналізується ліквідність (платоспроможність) проекту в ході його реалізації. У другому - акцент ставиться на потенційну спроможність проекту зберігати купівельну цінність вкладених коштів і забезпечити достатній темп їх приросту.

На рис. 3.2 представлені основні методи оцінки по кожному із критеріїв.

                Як видно з рис. 3.2, для оцінки економічної ефективності природоохоронної діяльності можуть бути використані як прості методи оцінки ефективності, так і методи дисконтування. Для оцінки ефективності заходів, що реалізуються протягом декількох років, використовують, як правило, методи дисконтування. Дисконтування дозволяє привести майбутні вартості до сучасної вартості (РV) за формулою:

 

                                                      (3.13),

 

                де :  – коефіцієнт дисконтування,

                 – позитивний ефект (прибуток) від реалізації проекту,

                 – рік завершення реалізації проекту.

                Такий підхід застосовуємо й для порівняння витрат і вигід у часі.

                Тоді:

 

                                              (3.14),

 

                де:  –  витрати при реалізації проекту в t- ому році,

                                – кількість років реалізації проекту.

                Співвідношення дозволяє порівнювати мінливі в часі витрати й результати, вигоди. В економіці це співвідношення широко використовується для виміру ефективності проектів і програм, і відоме як чиста (приведена) поточна вартість (NPV). У тому випадку, коли показник чистої поточної вартості більше 0, проект і програма вважаються ефективними і їх доцільно реалізовувати. Інакше кажучи, з урахуванням фактора часу сумарні вигоди повинні перевищувати сумарні витрати. Різниця між вигодами й витратами визначається як прибуток або ефект від реалізації програми, проекту. Ефективність проекту характеризується позитивною сумою приведених прибутків (ефектів). Доповнимо вираз (3.14) різницею величин екологічних витрат до і після впровадження природоохоронного заходу, який, як було показано вище, являє собою ефект природоохоронної діяльності – . Вона може бути як позитивною, так і негативною (реалізація проекту пов'язана із значним еколого-економічним збитком). Тоді формула змінюється:

 

                                       (3.15),

 

                Цей показник є основним для визначення економічної ефективності проекту, програми з урахуванням екологічної складової та фактору часу. Якщо показник чистої поточної вартості, розрахований за формулою (3.15), є більшим за нуль, проект є економічно вигідним.

                Для визначення прийнятності природоохоронних заходів (проектів) можуть бути використані два інших критерії: внутрішня норма окупності та співвідношення вигоди/витрати (BCR). Величина внутрішньої норми окупності є еквівалентною дисконтній ставці (r), при якій поточне значення вигід буде дорівнювати величині:

 

                                 (3.16),

 

                Формула співвідношення вигоди/витрати – похідна від формули чистої поточної вартості:

 

                                                (3.17),

 

                При BCR > 1, дисконтні вигоди більше дисконтованих витрат. Це означає, що проект буде прибутковим і є сенс в його провадженні. При BCR < 1 проект є збитковим.

                Проблеми дисконтування й визначення розміру коефіцієнта дисконтування (ставки дисконту) носять дискусійний характер у літературі [39,185]. Очевидно, що чим вищим є даний коефіцієнт у наведених формулах, чим більше ми цінуємо сучасні гроші й нинішні вигоди, і тим меншого значення набувають майбутні вигоди, витрати, збитки. Застосування високих ставок дисконту сприяє прагненню до надмірної експлуатації природних ресурсів для одержання швидкої віддачі. Тим самим при ухваленні економічного рішення віддається пріоритет максимізації сьогоднішнього добробуту. І відповідно мінімізуються майбутні вигоди й можливі збитки, що властиво екологічним проектам, програмам з їхніми віддаленими ефектами й вигодами.

                Тому ми вважаємо, що такий підхід є неадекватним концепції сталого розвитку з її пріоритетами урахування довгострокових наслідків, інтересів наступних поколінь, а, отже, для досягнення нашої мети максимізації майбутньої вигоди необхідне зменшення ставки дисконту.

                При оцінці економічної ефективності різних природоохоронних заходів, величини, що входять в розрахункові формули, конкретизуються з урахуванням форми й джерел фінансування, прийнятої підприємством облікової політики, змін податкового законодавства й системи амортизації.

                Вирішуючи завдання вибору й обґрунтування методів оцінки ефективності природоохоронних заходів на автотранспортних підприємствах (АТП), необхідно враховувати їхній характер, можливості інформаційного забезпечення розрахунків та інші фактори.

                При класифікації природоохоронних заходів в автотранспортних підприємствах доцільно виділити шість основних напрямків їх діяльності:

1. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення;

2. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення;

3. Заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин у водні басейни;

4. Заходи щодо зниження водоспоживання;

5. Заходи щодо утилізації відходів виробництва;

6.             Заходи щодо організації природоохоронної діяльності на автотранспортних підприємствах.

                Характер заходів, їх різновиди й необхідні дані для їхньої оцінки наведено у таблиці 3.1

               

 

Таблиця 3.1

Різновиди природоохоронних заходів в АТП і характер необхідних даних для їхньої оцінки

Продовження таблиці 3.1

 

 

Продовження таблиці 3.1

 

 

 

                Оцінка ефективності природоохоронної діяльності на АТП, на наш погляд, може бути виконана двома способами:

на основі узагальнення окремих оціночних показників по окремих заходах природоохоронної діяльності, проведених в АТП;

на основі економічної оцінки ефективності заходів.

                У першому випадку експертним шляхом визначаються питомі показники значимості окремих природоохоронних заходів. Наприклад, значимість заміни одного відсотка карбюраторних автомобілів дизельними, частка автомобілів обладнаних нейтралізаторами тощо.

                У цьому випадку, оцінка внеску кожного здійсненого природоохоронного заходу визначається добутком загального обсягу заходу на показник значимості. Наприклад, оцінку внеску заходу щодо заміни карбюраторних автомобілів на дизельні можна визначити за формулою:

 

                                                          (3.18),

 

                де:  – кількість автомобілів карбюраторних, замінених на дизельні;

                 – кількість карбюраторних автомобілів з бензиновими двигунами до заміни;

                                – питомий коефіцієнт значимості даного заходу.

                У цілому оцінка ефективності природоохоронної діяльності на АТП може бути визначена за формулою:

 

                                                             (3.19),

 

                де:  – загальна кількість природоохоронних заходів.

                У цілому всі розрахунки можуть бути зведені в таблицю, форма якої наведена нижче (таблиця 3.2).

                Таблиця 3.2

Оцінка рівня ефективності природоохоронної діяльності на АТП (форма зведеної таблиці розрахунків)

 

                Другий підхід до оцінки природоохоронної діяльності в АТП передбачає розрахунки економічної ефективності окремих заходів і підсумок результатів.

                У якості оціночних показників тут може бути прийнято чисту поточну вартість проекту, внутрішню норму окупності, співвідношення вигоди/витрати. При цьому можна скористатися виразами , наведеними вище формулами. Однак, дані вирази наведено у загальному вигляді, що відображає лише загальний зміст підходу, концепцію техніко-економічного обґрунтування за методикою UNIDO.

                У зв'язку з цим доцільно звернутися до практики й нормативно - методичних документів, що визначають порядок оцінки інвестиційних проектів. Такими на даний час є методичні рекомендації "По оцінці ефективності інвестиційних проектів"

                Одним із центральних показників у даних методичних вказівках, що використовується для оцінки економічної ефективності проектів, є чистий дисконтований дохід (ЧДД), що відповідає за характером показнику "чиста поточна вартість проекту (NPV)".

                У загальному вигляді чистий дисконтований дохід розраховується за формулою:

 

                        (3.20),

 

                де:  – економічний результат, одержаний в - ому році;

                                – інвестиції у даний проект у - ому році;

                – експлуатаційні витрати, зумовлені реалізацією проекту в -ому році;

                 – рік завершення експлуатації;

                 – рік початку будівництва інвестованого об'єкта;

                 – коефіцієнт дисконтування.

                При оцінці ефективності реалізації комплексу природоохоронних заходів даний вираз набуває вигляду:

 

                (3.21),

 

                де:  – результат від реалізації i-го природоохоронного заходу, що знаходить прояв у величені відвернутого збитку в t- ому році;

                 – експлуатаційні витрати при реалізації i-ro заходу в t- ому році;

 – інвестиції по i- му заходу в році t;

                – кількість заходів в t- ому році.

                Поряд із чистим дисконтованим доходом для оцінки ефективності комплексу заходів може бути застосований інший показник – індекс дохідності (ІД), що за змістом відображає BCR (вигоди/витрати).

                Розрахункова формула для оцінки комплексу заходів природоохоронної діяльності при цьому буде мати вигляд:

 

                  (3.22),

 

                Другий підхід дозволяє достатньо точно оцінити результати природоохоронної діяльності в АТП. Однак у порівнянні з першим підходом він є більш складним, тому що припускає оцінку відвернутого збитку від викидів різних речовин в атмосферу, водні басейни при реалізації природоохоронних заходів.