Питання 2. Сутність комунікації. Функції та роль комунікації в організації

Комунікація в широкому сенсі — це передача інформації від одного індивіда до іншого, обмін думками чи інформацією для забезпечення взаєморозуміння. У вузькому змісті комунікація – це мережа каналів і шляхів, якими в організації відбувається обмін інформацією і думками.

Комунікаційний процес – процес обміну інформацією між двома і більше людьми. Головна мета комунікаційного процесу – забезпечення розуміння інформації, що є продуктом обміну.

Комунікація в організації виконує чотири основних функції:

управлінську (здійснюється за допомогою спонукальних повідомлень);

інформативну (здійснюється за допомогою інформативних повідомлень);

емотивну (здійснюється за допомогою експресивних повідомлень, що передають емоційні переживання);

фатичну, націлену на встановлення і підтримку контактів.

До основних причин незадовільних комунікацій в організації відносять такі:

1.             Недостатнє розуміння керівниками важливості комунікацій, відсутність зворотного зв'язку.

2.             Несприятливий психологічний клімат в організації. Напружені відносини ведуть до навмисного перекручування інформації, зайвої підозрілості.

3.             Особистісні моменти. На жаль, у деяких працівників існує упередженість по відношенню до думки оточуючих, що виражається в зарозумілості, чванливості й ін. Крім того, відсутність у рядового працівника інтересу до інформації, що повідомляється, викликана найчастіше її формалізмом, монотонністю, тривіальністю, одноманітністю.

4.             Неповнота інформації, що сприймається та передається. У цьому найчастіше винний відправник інформації. Верхні рівні керівників не бажають втрачати монополію на інформацію і передчасно розкривати свої плани, справедливо побоюючись як втрати важелів керування («хто володіє інформацією, той володіє світом»), так і витоку інформації. Тому керівники нехтують частиною інформації, діючи відповідно до трьох стереотипів: «Це знають усі», «Це не повинні знати всі» і «Це зарано знати всім». У результаті рядові працівники домірковують, добудовують картину. «Небезгрішні» і нижні рівні. Діючи за необхідності методом проб і помилок, вони не хочуть, щоб начальство знало про всі промахи і невдачі, які вони легко можуть виправити самі.