Питання 1. Зміст науки організації праці. Елементи праці

Організація праці - багатостороння міжгалузева дисципліна, предметом якої є жива праця, тобто праця робітників підприємств, фірм, акціонерних товариств, банків, концернів і т. ін.

Організація праці у рамках конкретного підприємства є системою засобів, що спрямовані на забезпечення раціонального функціонування живої праці, робочої сили з метою досягнення корисного ефекту від трудової діяльності.

Загальне визначення праці таке: праця – це процес перетворення ресурсів природи у матеріальні, інтелектуальні та духовні блага, який здійснюється та керується людиною чи за примусом, чи з власної волі (або одночасно з двох причин).

Зміст організації праці визначають основні напрямки зусиль:

удосконалення форм розподілу та кооперації праці;

покращання організації та обслуговування робочих місць;

раціоналізація прийомів та методів праці;

удосконалення практики нормування праці;

підготовка та підвищення кваліфікації кадрів;

створення сприятливих умов праці, розроблення та впровадження науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку;

укріплення дисципліни праці та розвиток творчої ініціативи робітників.

До основних задач організації праці відносять економічні, психофізіологічні та соціальні.

Економічні задачі організації праці полягають у забезпеченні підвищення ефективності виробництва (організації в цілому) та продуктивності праці на основі скорочення втрат та невиробничих витрат робочого часу.

Психофізіологічні задачі організації праці – створення на виробництві оптимальних умов для нормального відтворення робочої сили та збереження здоров'я робітників.

Соціальні задачі передбачають формування умов для всебічного та гармонічного розвитку особистості. Для цього необхідно у процес праці внести елементи творчості, які підсилюють його привабливість, постійно підвищувати кваліфікацію робітників, укріпляти трудову дисципліну, виховувати творче відношення до праці.

Здійснення задач організації праці має важливе значення. Удосконалення організації праці на науковій основі дозволяє зекономити живу, минулу та майбутню працю, сприяє нормальному відтворенню робочої сили, формуванню всебічно розвиненої особистості.

Організація праці, крім того, включає в себе раціональну організацію виробничих та технологічних процесів, раціональне використання сировини, матеріалів та оснащення, спеціалізацію, кооперування, комплексну механізацію та автоматизацію виробництва; підвищення якості, надійності, довговічності, економічності продукції, що випускається; ефективну роботу підрозділів і т. д. Кожен новий етап розвитку техніки та технології змінює як зміст праці, так і його економічні, організаційні, психофізіологічні й інші характеристики.

Процес праці передбачає наявність трьох елементів: безпосередньо праці, засобів праці та предметів праці.

Трудові процеси можна класифікувати за функціональною ознакою таким чином:

1. За характером предмета та продукту праці –

речовинно-енергетичні процеси (характерні для робочих);

інформаційні (характерні для спеціалістів та менеджерів).

2. За функціями, що виконуються –

трудові процеси робочих, що зайняті у виробничому процесі;

трудові процеси спеціалістів (керівників, маркетологів, технічних виконавців і т.д.)

3. За ступенем участі робітників у впливі на предмет праці –

ручні трудові процеси;

машинно-ручні процеси;

машинні;

автоматизовані.

Метод праці – це засіб здійснення процесу праці, що характеризується комплексом прийомів, операцій та певною послідовністю їх виконання.

Операція – це основний елемент трудового процесу, який є закінченим циклом діяльності робітника чи групи робітників на певному робочому місці, та який спрямований на зміну характеристик предметів праці (розмірів, форм, маси, механічних та фізичних властивостей і т. ін.).

Операція поділяється на менш малі елементи: трудові рухи, трудові дії, трудові прийоми та комплекси прийомів.

Трудові рухи – це однократні переміщення рук, ніг, пальців, корпуса, які робітник виконує в процесі праці (взяти, положити, перемістити).

Трудові дії передбачають комплекс трудових рухів, які виконуються безперервно та мають загальне цільове призначення впродовж усього часу їх виконання. Наприклад, трудова дія "включити комп'ютер" складається з комплексу рухів: простягнути руку до кнопки включення, покласти палець на кнопку, притиснути і т. д.

Трудові прийоми – частина операції, що складається з певного комплексу трудових дій, пов'язаних між собою одним цільовим призначенням.

Комплекси прийомів – це сукупність трудових прийомів, що відповідають одній певній частині операції, що виконується при одному режимі роботи за допомогою одного й того самого інструменту.

Вдосконалення прийомів праці багато в чому залежить від правильної побудови рухів, що складають ці прийоми. При удосконаленні трудового процесу необхідно аналізувати зміст, порядок та послідовність його здійснення, прийоми праці, способи їх виконання. Етапи роботи з вивчення, проектування та впровадження раціональних прийомів і методів праці зображені на рис. 1.1

 

 

Робоче місце – це зона трудової діяльності одного чи кількох виконавців, оснащена необхідними засобами для виконання виробничих завдань.

Організація робочого місця – це система заходів, спрямованих на його спеціалізацію, оснащення необхідними засобами та предметами праці, їх розміщення в певному порядку, зовнішнє оформлення та створення сприятливих та безпечних умов праці.