4.2. Фінансова стійкість бюджету

 

Аналіз фінансового стану місцевого бюджету розглядається як аналіз його бюджетних зобов'язань та структури активів і пасивів. Під час проведення такого аналізу особливу увагу необхідно зосередити на оцінці фінансової стійкості бюджету.

Фінансова стійкість місцевого бюджету (бюджету міста) розглядається у двох аспектах:

як здатність органів місцевого самоврядування акумулювати обсяг доходів, достатній для покриття їх видатків та забезпечення збалансованості бюджету;

як здатність органів місцевого самоврядування надавати достатній обсяг якісних суспільних послуг для задоволення потреб населення.

Власне оцінку фінансової стійкості бюджету пропонується проводити на основі трансформованої методики фінансового аналізу підприємства. Необхідність такої трансформації обумовлена специфікою складання бюджетного кошторису, а саме жорстким законодавчим закріпленням переліку бюджетних доходів.

Поняття фінансової стійкості бюджету аналогічне поняттю фінансової стійкості суб’єкта господарювання, оскільки обидва поняття ґрунтуються на загальних принципах:

повного покриття поточних витрат;

ефективності та економії витрачання коштів;

обов’язкового здійснення інвестиційних вкладень;

страхування непередбачуваних витрат та ризиків.

Проте змістовне наповнення цих принципів стосовно досліджуваних понять дещо відрізняється. Принциповою відмінністю з точки зору аналізу є також відмінність у факторах, що впливають на фінансову стійкість бюджету і підприємства, та у характері їх впливу.

Стійкість бюджету визначається як такий його стан, за якого забезпечується нормальне функціонування суб’єкта публічної влади, реалізація усіх закріплених за ним повноважень на основі повного та своєчасного фінансування передбачених у бюджеті видатків, включаючи погашення зовнішнього та внутрішнього боргу.

Стійкість бюджету розглядається як інтегральна характеристика, що включає:

бюджетну самостійність;

збалансованість бюджету;

платоспроможність суб’єкта публічної влади;

грошовий характер розрахунків;

економічну ефективність використання бюджетних коштів;

розмір та структуру зовнішнього та внутрішнього боргу;

якість бюджетного менеджменту.

Бюджетна самостійність визначається як здатність місцевої влади до самостійної мобілізації фінансових ресурсів.

Збалансованість бюджету аналізується не лише за результатами бюджетного року, а й упродовж року, оскільки наявність поточних касових розривів може свідчити про проблеми у виконанні бюджету, несвоєчасне фінансування запланованих видатків тощо.

Практичні аспекти дослідження фінансового стану бюджету та його фінансової стійкості мають на меті створення інформаційної бази, яка дозволить інвесторам та кредиторам оцінювати платоспроможність органу місцевого самоврядування. Зокрема, варто відзначити розробки російських рейтингових та інформаційних агенцій «EA-Ratings», «Експерт-РА», ЦЕА «Інтерфакс».

Рейтингова агенція «EA-Ratings» співпрацює з найбільшою світовою агенцією «Standard & Poor’s», яка вважається провідною у проведенні оцінки кредитоспроможності урядів 83 країн. В основу методики «EA-Ratings» покладені рекомендації «Standard & Poor’s» щодо оцінки фінансової стійкості бюджетів як фактора кредитного ризику. Аналіз проводиться за такими напрямками:

структура і динаміка доходів бюджету, у тому числі залежність бюджету від великих платників податків;

структура та динаміка видатків;

аналіз позабюджетних коштів;

відповідність показників виконання бюджету плановим розрахункам;

структура боргу;

активи бюджету;

збалансованість бюджету.

 

Таблиця 4.1 – Система показників моніторингу стійкості місцевих бюджетів [4, с. 63 – 64]