5.3. Реєстри синтетичного та аналітичного обліку

 

Бюджетний облік має забезпечувати виконання основних функцій:

запис інформації про операції з виконання бюджетів, що здій­снюються фінансовими органами, та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу й управління;

відображення детальної інформації про контрагентів кож­ної операції та параметрів самих операцій для складання внутріш­ніх звітів з метою аналізу та контролю.

Ведення агрегованого обліку забезпечується за допомогою синтетичного обліку з використанням балансових рахунків Плану рахунків обліку виконання бюджетів.

У бюджетному обліку також розрізняють балансові й позабалансові та активні й пасивні рахунки.

Балансові рахунки призначені для здійснення синтетичного обліку і забезпечення інформації про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів, та їх відображення у фінансовій звітності.

Позабалансові рахунки – рахунки, що використовуються для обліку цінностей та документів, які не належать ні до активів, ні до пасивів, зокрема: розрахункових документів, які не оплачені в строк.

Активні рахунки призначені для обліку ресурсів бюджету за їх складом та розміщенням.

Пасивні рахунки призначені для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням. Схеми активного і пасив­ного рахунків наведені в табл. 5.1 та табл. 5.2 відповідно.

Крім того, виділяють:

Контрактивні рахунки – призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, а тому самі є пасивними. За їх кредитом відображається збільшення сум, які підлягають вирахуванню з основного активного рахунка, а за дебетом – зменшення цих сум. Сальдо показує остаточну суму, яка підлягає вирахуванню із залишку основного активного рахунка.

Контрпасивні рахунки – призначені для регулювання оцінки окремих основних пасивних рахунків, а тому самі є активними. Вони призначені для зменшення сум джерел коштів, що обліковуються на основних пасивних рахунках. Дебет контрпасивного рахунка вказує на збільшення сум, що підлягають вирахуванню із залишку основного рахунка).

 

Таблиця 5.1 – Схема активного рахунка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.2 – Схема пасивного рахунка

 

 

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп і балансових рахунків IV порядку Плану рахунків обліку виконання державного та місцевих бюджетів і забезпечує отримання інформації про операції, які виконуються органом Державної казначейської служби і відображаються у фінансовій звітності. Синтетичний облік забезпечується за допомогою синтетичних (зведених) рахунках.

Синтетичні рахунки – це рахунки, на яких обліковуються операції у зведених показниках, без поділу їх на окремі елементи. На цих рахунках відображаються склад коштів та джерела їх формування, а також процеси виконання плану у зведеному, узагальненому вигляді й лише у вартісному виразі. Вони служать для загального аналізу стану ресурсів і виконання планових показників у грошовому виразі.

У синтетичному обліку всі операції відображаються у грошовій одиниці України.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку на аналітичних (деталізованих) рахунків.

Аналітичними є рахунки, які деталізують зміст синтетичних рахунків. Кожна однорідна група аналітичних рахунків об'єднується конкретним синтетичним ра­хунком. Дані аналітичних рахунків мають бути тотожними від­повідним рахункам синтетичного обліку. Відкриті аналітичні ра­хунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені окреми­ми порядками Державного казначейства.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку операцій – це носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. Їх призначення – хронологічне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів. Органи Державної казначейської служби України ведуть такі обов'язкові облікові реєстри:

оборотно-сальдовий баланс – щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, фінансовими (бюджетними), позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку;

особові картки (у тому числі з розподілом за кодами економічної класифікації видатків) (табл. 5.3, 5.4);

сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками (табл. 5.5, 5.6).

 

Таблиця 5.3 – Ф. 7-3

 

ОСОБОВА КАРТКА ЗА АНАЛІТИЧНИМ РАХУНКОМ___________________

 

 

Таблиця 5.4 – Ф. 7-4

                 КПК                                     КВК                                Код організації

         ______________                ______________               ___________________

ОСОБОВА КАРТКА ЗА АНАЛІТИЧНИМ РАХУНКОМ____________________

 

Таблиця 5.5 – Ф. 7-2

 

САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ ЗА АНАЛІТИЧНИМИ РАХУНКАМИ

на «___»_____________20__р.

 

 

Таблиця 5.6 – Ф. 7-1

 

ОБОРОТНО-САЛЬДОВА ВІДОМІСТЬ ЗА АНАЛІТИЧНИМИ РАХУНКАМИ на «___»_____________20__р.

 

 

У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, бюджетним та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків.

В оборотно-сальдовому балансі відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов’язковою умовою початку нового операційного дня в органі Державної казначейської служби.

Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам синтетичного обліку обов’язково здійснюється не рідше одного разу на місяць.

Звірка аналітичного обліку із синтетичним проводиться відповідальними виконавцями за балансовими та позабалансовими рахунками перевірочної відомості з даними відповідних рахунків оборотно-сальдового балансу.

Свідченням проведеної звірки аналітичного обліку з синтетичним (даних перевірочної відомості з балансом) є підписи посадових осіб органу Державної казначейської служби – головного бухгалтера, його заступника.

В аналітичному обліку операції в іноземній валюті проводяться в подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті за діючим курсом Національного банку України.