9.4. Аналіз фінансової стійкості місцевих бюджетів на прикладі бюджетів м. Сум та м. Чернігова

 

Проведемо порівняльний аналіз бюджетів міст Сум та Чернігова за відповідними групами показників. Вибрані для порівняння міста є подібними за багатьма характеристиками як економічного розвитку, так і географічного, соціального та адміністративного характеру.

Аналізуючи особливості формування дохідної частини бюджетів органів публічної влади, можна відзначити, що впродовж 2010 року структура надходжень бюджетів міст Сум та Чернігова є досить стабільною. Питому вагу в структурі доходів аналізованих міст займають податкові надходження, значною також є частка офіційних трансфертів.

За загальними показниками економічного і соціального розвитку Суми та Чернігів мають приблизно однакову (близько 300 тис. чол.) кількість населення, у тому числі і кількість зайнятого населення.

Оцінка фінансової стійкості вищезазначених територій наведена у таблиці 9.3.

 

Таблиця 9.3 – Оцінка фінансової стійкості місцевих бюджетів за 2010 р.

 

 

 

 

Комплексна оцінка фінансової стійкості порівнюваних бюджетів показала, що бюджет м. Чернігова є більш фінансово стійким, ніж бюджет м. Сум.

Розглянемо результати проведення оцінки бюджетної самостійності:

коефіцієнт концентрації власних доходів у бюджетах міст Чернігова та Сум становить відповідно 0,33 до 0,12. Наведені значення коефіцієнтів незначні, це свідчить про низьку питому вагу власних доходів місцевих бюджетів у загальній їх структурі;

коефіцієнти концентрації власних та закріплених доходів – у бюджетах міст Сум та Чернігова становлять відповідно 0,65 та 0,7. Цей коефіцієнт задовольняє умови, які зазначені у роботі. Так, на практиці пропонується брати за базу порівняння граничне значення показника, який дорівнює 0,8. Якщо коефіцієнт менше або дорівнює 0,6, то це свідчить про те, що власні та закріплені доходи мають низьку питому вагу у структурі надходжень, а левову частку становлять трансферти із бюджетів інших рівнів. Така ситуація підтверджує зниження автономії органів місцевого самоврядування, а як наслідок, і нестійкого їх фінансового стану;

коефіцієнт дотаційної спроможності зображує питому вагу трансфертів у доходах бюджету. Понаднормативне значення показника свідчить про централізацію ресурсів органу місцевого самоврядування. Показник з бюджету м. Сум близький до нормативного (0,2). Вагомою є концентрація фінансової допомоги у бюджеті Чернігова – 45%. Майже половину доходів бюджету територіальної громади Чернігова становлять трансферти, надані бюджетами інших рівнів, що свідчить про низьку самостійність місцевого органу влади.

Оцінка бюджетної забезпеченості. Коефіцієнт автономії кращий з бюджету м. Чернігова, але в цілому значення показників є низькими, що свідчить про залежність від фінансової допомоги з державного бюджету. Підтвердженням того є результати розрахунку коефіцієнта фінансової залежності. Цей показник у декілька разів більший за нормативний.

Оцінка боргового навантаження. Розрахунок коефіцієнта загального боргу показав, що частка боргу у податкових і неподаткових надходженнях у м. Сумах є незначною, що позитивно впливає на фінансову стійкість бюджету. Рівень кредиторської заборгованості також невисокий. У цілому питому вагу кредиторської заборгованості бюджетів становить заборгованість з виплати заробітної плати.

Оцінка стану податкової бази бюджетів ще раз засвідчила проблему формування доходів за рахунок місцевих податків та зборів. Значення показника 0,01 доводить, що на даний момент місцеві податки та збори не виконують покладеної на них фіскальної функції.

Оцінка податкових надходжень засвідчила: питому вагу у доходах бюджету м. Сум становлять надходження від сплати податків юридичними і фізичними особами (63% від загальної суми надходжень). У бюджеті м. Чернігова ця частка становить 44%. Коефіцієнт податкової самостійності у Чернігові у декілька разів перевищує такий коефіцієнт у Сумах.

Висновок: бюджет м. Чернігова за загальним підсумком виявився більш стійким у порівнянні з бюджетом м. Сум. Однак бюджети м. Чернігова і м. Сум не можна вважати фінансово стійкими, тому основними завданнями для забезпечення фінансової стійкості бюджету територіальної громади є: ефективне використання бюджетного потенціалу території, приведення у відповідність дохідної бази місцевого бюджету її видатковій складовій.