5.2.3.Метод побудови безризикового еквівалентного грошового потоку.

Прийняття рішень, у тому числі й у сфері інвестицій, за допомогою критеріїв, основаних тільки на монетарних оцінках, не є оптимальним. Можливе використання спеціальних критеріїв, що враховують корисність тієї або іншої події. Логіка побудови безризикових еквівалентів базується на положенні теорії корисності: розглядаючи поелементно грошові потоки ризикового інвестиційного проекту, інвестор намагається оцінити, яка гарантована, тобто безризикова сума буде потрібно, щоб бути байдужим до вибору між цією сумою й очікуваною, тобто ризиковою величиною грошового потоку.

Оскільки люди по-різному ставляться до ризику, величина безризикового еквівалента є суб'єктивною і змінною, причому чим менше її значення, тим більше неприйняття ризику демонструє інвестор.

Графічно відношення до ризику описується за допомогою кривих байдужості, що виражають залежність між очікуваним доходом і відповідним рівнем ризику, вимірюваним b - коефіцієнтом (рис.5.2).

Теоретично існує 4 типи кривих байдужості:

АЕ - інвестор байдужий до ризику.

АВ - інвестор зі зростаючим неприйняттям ризику, тобто темпи приросту доходу випереджають темпи приросту ризику. Незначне збільшення ризику вимагає істотного збільшення доходу.

АС - інвестор з убуваючим неприйняттям ризику, тобто схильний до ризику.

АD -  постійне неприйняття ризику.

На практиці відношення до ризику переважної частини інвесторів описується кривою АВ.

 

Існує декілька способів знаходження безризикового еквівалента. Наприклад, можна оцінити ймовірність отримання заданої величини грошових надходжень для кожного року і для кожного інвестиційного проекту. Після цього складаються нові інвестиційні проекти на основі грошових потоків, відкорегованих за допомогою знижуючих коефіцієнтів, і для них розраховується ЧПВ. Знижуючим коефіцієнтом є імовірність появи даного грошового потоку. По суті дисконтований потік і є потоком з безризикових еквівалентів. Перевага віддається інвестиційному проекту, який забезпечить максимум ЧПВ, що розрахована на основі відкорегованих грошових потоків.