2.1 Дії взводу управління в обороні

 

Дії взводу управління при переході до оборони залежать від отриманого завдання, умов переходу до оборони та наявності часу.

При переході військ до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником організація бойових дій взводу здійснюється в короткий час. У цьому разі особовому складу взводу управління уточнюється завдання з розвідки противника, обслуговування стрільби батареї для забезпечення закріплення указаного (вигідного) рубежу загальновійськовими підрозділами. Завдання командирові взводу управління зазвичай доводяться окремими бойовими розпорядженнями.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником до моменту отримання завдання основні заходи з підготовки до бойових дій в обороні будуть частково або повністю виконані, необхідне лише деяке їх уточнення. Так, потрібно уточнити завдання з розвідки противника та місцевості, місце КСП, а за необхідності – ПСП (БСП), заходи з інженерного обладнання, організації дротяного зв’язку та ін.

В оборонному бою обсяг завдань з розвідки противника зростає, а час на її ведення скорочується. Це обумовлюється тим, що противник буде мати перевагу в силах і засобах перед військами, які обороняються, а виведення і розгортання підрозділів для атаки противник прагнутиме провести в короткі терміни. У зв’язку з цим основні зусилля взвод управління зосереджує на ймовірному напрямку наступу противника з метою виявлення його артилерійських і мінометних батарей, колон, які висуваються, особливо танкових.

У ході артилерійської заборони висування та розгортання військ противника взвод управління веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, танкових і мотопіхотних підрозділів противника, що висуваються та розгортаються, обслуговує стрільбу своєї батареї по розвіданих цілях.

У ході артилерійського відбиття атаки противника особовий склад взводу управління веде спостереження з метою встановлення напрямку атаки та складу атакуючих підрозділів противника, в першу чергу танкових, обслуговує стрільбу своєї батареї по атакуючих танках та піхоті противника.

У ході артилерійської підтримки військ, які обороняються в глибині, взвод управління встановлює сили противника, який вклинився, та рубіж, на який він вийшов, підхід його резервів до ділянки вклинення, переміщення артилерійських і мінометних батарей на нові ВП, розташування пунктів управління та РЕЗ.

У ході артилерійського забезпечення висування військ для контратаки взвод управління основні зусилля зосереджує на визначенні координат артилерійських і мінометних батарей противника, а в період артилерійської підготовки і підтримки контратаки - на розвідку протитанкових та інших вогневих засобів на напрямку контратаки і на флангах.

Виконання цих завдань взвод управління здійснює з КСП в тісній взаємодії з підрозділами розвідки старшого артилерійського (загальновійськового) командира, а також з підрозділом артилерійської розвідки, обслуговуючим стрільбу батареї.

Для забезпечення безперервної розвідки противника, для спостереження за найближчими підступами до переднього краю оборони своїх військ, для більш тісного зв’язку із загальновійськовим підрозділом, а також для коректування вогню по цілях, які не спостерігаються з КСП, в батареї може розгортатися БСП (ПСП).

КСП (БСП, ПСП) батареї в обороні доцільно розгортати в траншеях загальновійськового підрозділу. Бажано КСП (БСП, ПСП) розташовувати в місцях, які важко доступні для танків противника. Місце для КСП (БСП, ПСП) обирається з розрахунком забезпечення якнайкращого огляду підступів до переднього краю своїх військ, районів можливого зосередження та розгортання підрозділів мотопіхоти і танків противника для атаки.

В обороні застосовуються всі засоби зв’язку, але перевага надається дротяному зв’язку, який організовується з урахуванням місць розгортання основного і запасного КСП.

Для надійного і безперервного управління зв’язок в батареї організовується за напрямками від основного КСП на ВП та до БСП (ПСП).

Зв’язок в обороні повинен бути встановленим до моменту зайняття ВП вогневими взводами батареї.

До початку атаки противника всі радіостанції повинні працювати тільки в режимі “Прийом”. З початком наступу противника радіозв’язок застосовується без обмежень.

Одержавши завдання на вибір місця розгортання КСП батареї, командир взводу управління вивчає зазначений район місцевості за картою та намічає місце КСП. Після прибуття в зазначений район перевіряє на місцевості придатність наміченого місця, визначає місцеположення КСП за картою та організовує його топогеодезичну прив’язку.

Топогеодезична прив’язка КСП здійснюється командиром взводу управління по карті за допомогою приладів чи з використанням навігаційної апаратури командирської машини. Точність визначення координат систематично поліпшується та контролюється іншими незалежними способами прив’язки. За результатами прив’язки кву складає картку топогеодезичної прив’язки КСП (БСП, ПСП).

Безпосередня охорона і самооборона КСП (БСП, ПСП) здійснюються з моменту розгортання КСП із залученням усього особового складу взводу управління. Безпосередня охорона КСП (СП) здійснюється черговими спостерігачами. У нічний час організовується патрулювання.

Для самооборони готують окопи для ведення вогню зі стрілецької зброї та призначають особовому складу сектори обстрілу, готують вогонь батареї на підступах до пункту, встановлюють порядок освітлення місцевості при відбитті нападу противника, вночі організовують взаємодію із сусідніми КСП та іншими підрозділами, які розташовані в цьому районі.

Ведення розвідки особовим складом взводу управління починається з моменту розгортання КСП і ведеться безперервно до його залишення.

У ході ведення розвідки противника та місцевості командир взводу управління керує діями особового складу короткими розпорядженнями, командами, сигналами. Він стежить, щоб робота на КСП та всі його переміщення були прихованими від наземного спостереження противника, за своєчасним та правильним веденням бойових документів на КСП (СП).

При встановленні початку підготовки противника до переходу його в наступ організовується спостереження за діями противника з метою виявлення напрямку його атаки на передній край загальновійськового підрозділу, засікаються виявлені цілі.

Розвідувальні відомості, отримані в ході ведення розвідки, командир взводу управління ретельно обробляє, вивчає й порівнює з даними, які вже є, після чого наносить їх на робочу карту та складає схему цілей.

За розвідані дані командир взводу управління доповідає командиру батареї і в установлені строки надає результати розвідки в штаб дивізіону (начальнику розвідки дивізіону).

Під час висування і розгортання противника або зайняття ним вихідного положення для наступу взвод управління веде розвідку та обслуговування стрільби батареї при ураженні живої сили і вогневих засобів противника на ймовірному напрямку його наступу. Ці завдання взвод управління виконує з ПСП або КСП.

Якщо батарея в складі дивізіону залучається до участі в артилерійській контрпідготовці, то командир взводу управління організовує своєчасну розвідку планових цілей на місцевості та обслуговування стрільби при виконанні батареєю вогневих завдань відповідно до виписки з таблиці вогню дивізіону. У цьому разі КСП, як правило, буде розміщуватися в командирській машині управління і завдання з розвідки противника, обслуговування стрільби та управління вогнем батареї будуть виконуватися особовим складом обслуги із використанням приладів та засобів зв’язку командирської машини.

Під час вогневої підготовки противника при його висуванні та розгортанні в бойовий порядок особовий склад взводу управління з основного КСП (ПСП, БСП) веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, які проявляють у цей період вогневу активність, колон противника на ймовірних маршрутах висування, його танкових та механізованих підрозділів на рубежах розгортання. Якщо в цей період противник почав застосування ЗМУ, то особовий склад взводу управління, не припиняючи спостереження, за встановленим сигналом надягає засоби індивідуального захисту. Особовий склад, не задіяний веденням розвідки, за командою командира взводу управління ховається в підготовлених укриттях, забираючи з собою прилади та засоби зв’язку, які не використовуються в даний момент. У подальшому посилюється спостереження за діями противника. Засікаються знову виявлені цілі й коректується вогонь своєї батареї. За наявності втрат і порушення зв’язку в батареї, командир взводу управління вживає заходи до відновлення боєздатності взводу та зв’язку в батареї.

З початком атаки противника особовий склад взводу управління посилює спостереження за його діями, особливо на напрямку головного удару, зосереджуючи особливу увагу на танконебезпечні напрямки та ділянки підготовленого зосередженого і загороджувального вогню. У разі вклинення противника в оборону особовий склад взводу управління за командою старшого артилерійського командира (начальника) або з дозволу командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана (підтримує), здійснює маневр на запасний КСП за раніше розвіданим і підготовленим маршрутом разом із командиром загальновійськового підрозділу, ведучи розвідку противника та підтримуючи стійкий зв’язок. При цьому основні зусилля особового складу взводу управління зосереджуються на розвідці складу і положення противника, який вклинився, та розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу управління бойове завдання отримує, як правило, на місцевості. Після отримання бойового завдання командир взводу управління, виходячи з конкретної обстановки і наявності часу:

– з’ясовує отримане завдання та оцінює обстановку;

– обирає місця основного та запасного КСП, а за необхідності ПСП (БСП);

– проводить топогеодезичну прив’язку КСП (СП) і складає картку топогеодезичної прив’язки;

– доводить завдання та керує інженерним обладнанням місць КСП (ПСП, БСП);

– встановлює і підтримує постійний радіо - та дротяний зв’язок з вогневими взводами батареї і командиром загальновійськового підрозділу;

– розгортає основний КСП;

– вивчає місцевість у районі основного КСП, дає умовні найменування місцевим предметам, призначає орієнтири і доводить їх до особового складу взводу управління;

– доводить усний бойовий наказ щодо розвідки та зв’язку;

– відпрацьовує бойові документи;

– організовує безпосередню охорону та самооборону, захист від зброї масового ураження;

– контролює готовність пункту до роботи;

– доповідає командиру батареї за проведену роботу (про готовність пункту до ведення розвідки).

Після розгортання КСП командир взводу управління доводить усний бойовий наказ (додаток Г).

Після постановки завдань командир взводу управління доводить командиру відділення управління (зв’язку, обслуги командирської машини) таблицю позивних станцій (вузлів) зв’язку та посадових осіб, а також радіодані.

Організовуючи інженерне обладнання місць основного та запасних КСП, командир взводу управління враховує необхідність дотримання таємності та суворої маскувальної дисципліни, обладнання сховищ, бліндажів, ніш, які б забезпечували укриття особового складу та приладів не тільки від артилерійського вогню та ударів авіації, але і від ядерної зброї противника.

У розпорядженні на інженерне обладнання і маскування КСП командир взводу управління зазначає: черговість та строки інженерних робіт; спосіб маскування; порядок забезпечення матеріалами; залучені сили; порядок робіт (додаток Д).

У розпорядженні із захисту від ЗМУ командир взводу управління вказує: сигнали попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження ; місце розташування пункту РХБ спостереження загальновійськового підрозділу; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження та дії за ними; заходи безпеки під час дій у зонах зараження, районах руйнувань, пожеж та затоплень (додаток Е).

Організовуючи безпосередню охорону та самооборону основного (запасного) КСП, командир взводу в своєму розпорядженні вказує: місце та завдання чергового розвідника; сигнали сповіщення, дії особового складу за сигналами (сектори ведення вогню зі стрілецької зброї), перепустку (додаток Ж).

Здійснюючи контроль готовності КСП до роботи, командир взводу управління перевіряє точність топогеодезичної прив’язки КСП та орієнтування приладів розвідки (командирської машини управління ) одним із незалежних способів, знання особовим складом взводу умовних найменувань місцевих предметів та орієнтирів, положення противника та своїх військ, завдань батареї і взводу управління на місцевості; відпрацювання бойових документів та знання індивідуальних завдань із розвідки, зв’язку, захисту від ЗМУ та самооборони.

З прибуттям командира батареї на КСП в установлений ним час командир взводу управління доповідає йому про виконану роботу і про готовність пункту до роботи.

 

Під час управління взводом в ході оборонного бою командир взводу управління здійснює такі заходи:

– особисто веде розвідку противника, доводить завдання на засічку цілей та обслуговування стрільби, обробляє розвідувальні відомості та доповідає про результати розвідки командиру батареї;

– веде спостереження за діями противника,

загальновійськових підрозділів та результатами вогню своєї батареї;

– управляє взводом під час переміщення в район запасного КСП при вклиненні противника в оборону наших військ.