2.2.1 Дії взводу управління під час оборони вночі

 

Ніч - це зниження видимості, а звідси складність орієнтування на місцевості і в обстановці на полі бою. Ніч також впливає на психічний стан особового складу: темнота викликає просторове викривлення звуків і предметів, підвищує відчуття страху та невпевненості у своїх діях.

При організації бойових дій вночі командир взводу управління зобов’язаний:

– підготувати КСП, прилади розвідки та командирсь-

ку машину до роботи вночі (організувати встановлення штучних орієнтирів, видимих вночі, перевірити орієнтування приладів та правильність зняття відліків по видимих вночі орієнтирах, організувати визначення кутів місця по найбільш важливих цілях та орієнтирах і визначити орієнтирні напрямки на них, перевірити підготовку приладів та командирської машини для роботи вночі, маскування джерел світла (додаток И);

– вести робочу карту, наносити розвідані цілі на великомасштабний планшет, складати схему цілей, у встановлений час доповідати про результати розвідки в штаб дивізіону (начальнику розвідки дивізіону);

– за командою командира батареї управляти вогнем батареї або вогневого взводу.

Артилерійська розвідка вночі вирішує ті самі завдання, що і вдень. Для ведення розвідки противника вночі в батареї засвітла засікають у розташуванні противника найбільш виражені контурні точки. По можливості КСП (СП) розгортаються ближче до противника. Для виконання завдань у нічних умовах ще засвітла повинні бути підготовлені СП і прилади спостереження, особливо електронно-оптичні, а саме прилади нічного бачення командирської машини управління. Підготовка до ведення розвідки вночі полягає у ретельному вивченні рельєфу місцевості, з’ясуванні нічних орієнтирів, у підготовці приладів і чергових розвідників. Для орієнтування вночі розвідник повинен з’ясувати нічні та світлові орієнтири, райони і час освітлення місцевості.

За нічні орієнтири засвітла обирають окремі високі дерева, заводські труби та інші місцеві предмети, які можуть спостерігатися як силуети на фоні неба або горизонту.

Підготовка спостережного пункту до роботи вночі передбачає:

– підготовку приладів спостереження і засобів їх освітлення;

– виставлення 2-3 світлових орієнтирів не ближче 50 м від спостережного пункту;

– зняття по світлових орієнтирах відліків орієнтованих у заданому напрямку приладів спостереження;

– перевірку світломаскування СП та посилення його безпосередньої охорони;

– підготовку чергових розвідників.

З наступанням темряви особовий склад за необхідності діє в спеціальних захисних окулярах, що захищають очі від осліплюючої дії квантових випромінювачів і ядерного вибуху.

Спостереження за противником вночі і в умовах обмеженої видимості доповнюється прослуховуванням. В цих умовах від розвідників вимагається вести розвідку на слух, тобто знаходити і визначати джерело звуку, напрямок і приблизну дальність до нього і за цими даними встановлювати характер цілі і визначати характер дій противника.

Для визначення приблизної дальності до цілі та її характеру за звуком необхідно запам’ятати, що вночі деякі джерела звуку чутно на таких відстанях від спостерігача:

– розмова - 100-200 м;

– відривання окопів уручну - до 1 км;

– вирубування лісу та падіння дерев до 800 м;

– стрільба з мінометів - 2-3 км;

– стрільба з автомата - до 4 км;

– стрільба з кулемета - до 5-6 км;

– рух автомобілів: по ґрунту - 500 м, по шосе - 1-2 км;

– рух танків та інших гусеничних машин: по ґрунту - 2 км, по шосе - 3-4 км;

– стрільба з гармат - до 15км;

– рух артилерії по ґрунтовій дорозі - до 1-2 км, по шосе - 1-3 км.