3.1 Дії взводу управління і робота командира взводу до переходу в наступ

 

Дії взводу управління і робота командира взводу управління залежать від отриманого завдання та умов переходу в наступ.

При переході до наступу з ходу взвод буде діяти в більш складній обстановці, тому що часу на організацію бойових дій буде менше.

При підготовці наступу з ходу (з вихідного району) взвод управління до початку висування розміщується у складі батареї в указаному їй районі розосереджено, приховано від повітряної розвідки, використовуючи природні й підготовлені укриття (сховища). Командир взводу організовує підготовку особового складу, озброєння, техніки, приладів до бойових дій, поповнення взводу матеріальними засобами. Командир взводу управління може брати участь разом із командиром батареї в рекогнозуванні, що проводить командир дивізіону (командир загальновійськового підрозділу).

Завдання командир взводу отримує від командира батареї, як правило, на місцевості.

Після отримання бойового завдання командир взводу управління повинен:

– з’ясувати отримане завдання й оцінити обстановку;

– вибрати місце для КСП і розгорнути його;

– провести його топогеодезичну прив’язку і керувати інженерним обладнанням;

– встановити і безперервно підтримувати зв’язок з вогневими взводами та загальновійськовим підрозділом;

– довести завдання особовому складу;

– особисто вести розвідку противника;

– обробляти розвідувальні дані і доповідати про результати розвідки командиру батареї.

При з’ясуванні отриманого завдання командир взводу повинен зрозуміти:

– бойове завдання командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або якого підтримує;

– завдання, що виконуються засобами старших командирів на напрямку дій загальновійськового підрозділу;

– завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

– з’ясувати завдання батареї і взводу (завдання і смугу розвідки, РОУ, час та місце розгортання КСП, нумерацію цілей, порядок переміщення у ході бою, порядок встановлення зв’язку, позивні та частоти).

При оцінці обстановки командир взводу повинен:

– з’ясувати характер дій противника, розташування його підрозділів, вогневих засобів та інженерних споруд;

– оцінити стан, забезпеченість і можливості взводу;

– радіаційну, хімічну і біологічну обстановку;

– вивчити характер місцевості та її вплив на бойові дії взводу;

– врахувати стан погоди, час доби і пору року.

Якщо місце КСП не визначене командиром батареї, командир взводу управління обирає його, у встановлений час організовує його зайняття і підготовку до роботи. Розгортання КСП проводиться приховано. Орієнтуються прилади, проводиться топогеодезична прив’язка. Відділенню управління та обслузі командирської машини доводиться завдання з розвідки противника, спостереження за діями загальновійськових підрозділів, з обслуговування стрільби батареї, організації зв’язку.

Залежно від обстановки, наявності часу командир взводу управління доводить завдання підлеглим бойовим наказом або окремими розпорядженнями.

Після доведення завдання командир взводу управління повідомляє або вручає старшому радіотелефоністу таблицю позивних вузлів станцій зв’язку і посадових осіб, а також радіодані. Усі ці дані можуть вручатися завчасно, до розгортання батареї в бойовий порядок.

Командир взводу управління постановкою окремих питань контролює, як особовий склад з’ясував отримане завдання. Розбиває смугу розвідки на сектори, особисто веде розвідку і дає завдання на засічку цілей. Командир взводу управління в ході ведення розвідки доповідає про розвідані цілі командирові батареї і начальнику розвідки дивізіону, обмінюється розвідувальними даними із сусідами.