Лекція 4 Тема «Просте ускладнене речення»

План

Просте ускладнене речення як синтаксична одиниця.

Речення з однорідними членами. Однорідні й неоднорідні означення. Пунктуація в реченнях з однорідними членами.

Речення із відокремленими  членами речення. Загальні умови відокремлення другорядних членів речення. Речення із відокремленими означеннями.  Умови відокремлення обставин. Відокремлені додатки. Відокремлені уточнювальні члени речення. Пунктуація в реченнях із відокремленими членами.

Речення, ускладнені вставними і вставленим и конструкціями. Різновиди вставних конструкцій за будовою і зі семантикою. Функції вставлених конструкцій. Види вставлених конструкцій за будовою. Розділові знаки в реченнях із вставними і вставленими конструкціями.

Речення, ускладнені звертаннями. Звертання:основні ознаки і функції у реченні. Види звертань за будовою, значенням і функціями у реченні. Розділові знаки у реченнях із звертаннями.

Список літератури

Сучасна українська літературна мова : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / ред. М. Я. Плющ. - 6-те вид., стереотип. – К. : Вища школа, 2006. – 430 с.

Сучасна українська мова : Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О.Д.Пономарева. – К. : Либідь, 2001. – 400 с.

Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. – К. : Наук. думка, 2004. – 240 с.

Шкуратяна Н. Г.  Сучасна українська літературна мова. Модульний курс : навч. посібник / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2006. – 823 с.

Ющук І. П. Українська мова : посібник  / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004. – 640 с.

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

 

ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

 

 

 

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

 

 

 

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ

 

 

 

ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОЗНАЧЕННЯМИ

 

  

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ПРИКЛАДКАМИ

 

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

 

 

 

 

 

 

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

РЕЧЕННЯ, УСКЛАДНЕНІ

ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ

 

 

               

 

 

 

 

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ

ПРИ ВСТАВНИХ І ВСТАВЛЕНИХ КОНСТРУКЦІЯХ

 

 

 

 

 

 З В Е Р Т А Н Н Я

 

З В Е Р Т А Н Н Я

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННЯХ

 

 

 

 

 

 

Послідовність синтаксичного розбору словосполучення

Будова словосполучення. Головне і залежне слово.

Тип словосполучення за структурою: просте, складне.

Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: іменне – субстантивне, ад’єктивне, нумеральне, прономінальне; дієслівне (вербальне); прислівникове (адвербіальне).

Смислові відношення між головним і залежним словом: атрибутивні, об’єктні, обставинні.

Тип граматичного зв’язку у словосполученні: узгодження – повне/часткове; керування – опосередковане/безпосереднє, сильне/слабке; прилягання.

Зразок синтаксичного розбору

словосполучення

Піднімаєш торішнє висохле листя, і цей світ видається ще більшою недоречністю. Шляху назад немає. Повертаєшся додому і посміхаєшся... (І.Ципердюк)                                                 що?

 

               Піднімаєш      торішнє листя

Словосполучення складне, вербальне, смислові відношення між головним і залежним словом – об’єктні, тип граматичного зв’язку – керування сильне, безпосереднє.                                             якого?

 

        Шляху          назад     

Словосполучення просте, субстантивне, смислові відношення – означальні, тип граматичного зв’язку – прилягання.       

                                                             куди?

 

       Повертаєшся додому    

Словосполучення просте, вербальне, смислові відношення – обставинні, тип граматичного зв’язку – прилягання.       

Послідовність синтаксичного розбору

простого речення

Вид речення за метою висловлювання: розповідне, питальне (власне питальне, питально-риторичне, питально-спонукальне), спонукальне.

Вид речення за комунікативним призначенням: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне, частковозаперечне).

Вид речення за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.

Структурні особливості простого речення:

а) за складом граматичної основи: двоскладне чи односкладне (дієслівне: особове – означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-особове, безособове, інфінітивне; номінативне (називне);

б) за наявністю/відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;

в) за наявністю структурно необхідних членів речення: повне, неповне – контекстуальне, ситуативне, еліптичне;

г) за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, відокремлених членів речення, звертання, вставних і вставлених конструкцій): неускладнене, ускладнене (визначити, чим саме ускладнене).

5. Характеристика членів речення:

а) характеристика предикативного центру:

– підмет (на яке питання відповідає, простий, складений, морфологічний спосіб вираження);

присудок (на яке питання відповідає, простий дієслівний, складений іменний/дієслівний, складний, морфологічний спосіб вираження);

характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком:  координація.

б) характеристика другорядних членів речення (спочатку групи підмета, потім групи присудка):

– означення (на яке питання відповідає, узгоджене, неузгоджене, прикладка, морфологічний спосіб вираження);

додаток (на яке питання відповідає, прямий, непрямий, морфологічний спосіб вираження);

обставина (на яке питання відповідає, вид обставини, морфологічний спосіб вираження);

Зверніть увагу!

 Характеризуючи другорядний член речення, необхідно з’ясувати, від якого слова цей член речення залежить, і визначити тип підрядного зв’язку.

 

6. Пояснити розділові знаки у реченні.

 

Зразок синтаксичного розбору

простого речення

 

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні  і  лазурово

                               ~~~~~~~~~~

простелися, пролийся мертвому мені! (В.Стус)

             ~~~~~~~~

 

Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне, дієслівне, особове, означено-особове, поширене, повне, ускладнене поширеним звертанням та однорідними присудками.

Предикативний центр:

Присудки: явися, простелися, пролийся – однорідні, прості дієслівні, виражені дієслівними формами наказового способу ІІ особи однини.

Група присудка:

Явися (коли?) у сні – обставина часу, виражена іменником чоловічого роду однини ІІ відміни у місцевому відмінку з прийменником, зв’язок – керування слабке, опосередковане.

Простелися (як?) лазурово – обставина способу дії, виражена якісно-означальним прислівником, зв’язок – прилягання.

Пролийся (кому?) мені – додаток непрямий, виражений особовим займенником (І особа однини) у давальному відмінку, зв’язок – керування слабке безпосереднє.

Мені (якому?) мертвому – означення узгоджене, виражене якісним прикметником чоловічого роду однини у давальному відмінку, зв’язок – узгодження повне.

У сні (якому?) зболеному - означення узгоджене, виражене якісним прикметником чоловічого роду однини у місцевому відмінку, зв’язок – узгодження повне.

Розділові знаки. Відділяється комою поширене звертання, яке стоїть на початку речення, вигук О перед звертанням комою не відділяється. Між однорідними обставинами, з’єднаними одиничним сполучником і, кома не ставиться. Між однорідними присудками, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома.

 

Легкий, святковий, випадковий,   він падав, йшов, переливавсь, і

~~~~~~      ~~~~~~~~     ~~~~~~~~~~

відбирав   думки і мову,   прозорячи біжучий час (П.Мовчан).

                                            

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленими однорідними означеннями, однорідними присудками, однорідними додатками, відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Предикативний центр:

Підмет: він – простий, виражений особовим займенником ІІІ особи однини чоловічого роду.

Присудки: падав, йшов, переливавсь, відбирав – однорідні, прості дієслівні, виражені родовими дієслівними формами дійсного способу минулого часу.

Зв’язок між підметом і присудком – координація.

Група підмета:

Він (який?) легкий, святковий, випадковий – однорідні означення, узгоджені, виражені якісним (легкий) й відносними прикметниками чоловічого роду однини, зв’язок – повне узгодження.

Група присудка:

Відбирав (що?) думки і мову – однорідні додатки, прямі, виражені іменниками жіночого роду (у формі множини) І відміни у знахідному відмінку без прийменника, зв’язок – керування – сильне, безпосереднє.

Відбирав (як?) прозорячи біжучий час – обставина способу дії, виражена дієприслівниковим зворотом, зв’язок – прилягання.

Розділові знаки. Між однорідними означеннями, не з’єднаними сполучниками, ставляться коми. Однорідні означення стосуються особового займенника, тому вони відокремлюються – після них ставиться кома. Однорідні присудки з’єднані інтонацією і сполучниками – кома ставиться між усіма однорідними членами. Кома ставиться перед відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом, яка стоїть у кінці речення.