5.2  Організація біржової інфраструктури

Для забезпечення нормального функціонування біржової торгівлі необхідна біржова інфраструктура, тобто певні організації, які є професійними учасниками біржової торгівлі. До них відносять депозитарії, реєстратори, клірингові (розрахункові) організації, інформаційні агентства, біржові склади.

Депозитарії – це юридичні особи, організації, що створюються в формі акціонерних товариств, які надають послуги зі зберігання цінних паперів, а також обліку прав, які надаються.

Необхідність у таких організаціях виникла з появою в Україні фондового ринку. Передусім наявність депозитарію, який обслуговує конкретну біржу, прискорює виконання угод.

Основними функціями депозитарію є:

•  зберігання цінних паперів;

•  облік прав, що випливають з цінних паперів (ведення рахунків на основі депозитарного договору);

•  виконання ролі посередника між емітентом й інвестором.

Реєстратори, або держателі реєстру – юридичні особи, що мають спеціальну ліцензію і займаються збором, фіксацією, обробкою, зберіганням і наданням даних, які складають систему ведення реєстру власників цінних паперів.

Реєстр, який складається на певну дату, дозволяє ідентифікувати власників цінних паперів і являє собою список зареєстрованих власників з вказівкою кількості, номінальної вартості, категорії іменних цінних паперів, що належать їм. Реєстр необхідний передусім емітенту для виконання зобов'язань перед власниками цінних паперів, яким виплачуються дивіденди, розсилаються запрошення на збори акціонерів і т. ін.

У зарубіжній практиці роль реєстраторів виконують депозитарії або трансфер-агенти. В Україні трансфер-агенти розглядаються як помічники реєстраторів. Вони не мають спеціальної ліцензії на таку діяльність, бо вона не ліцензується, однак обов'язково повинні мати ліцензію брокера, депозитарію, реєстроодержувача і т. ін. на здійснення якої-небудь діяльності на фондовому ринку.

На початок 2000 року в нашій країні функціонувало близько 450 професійних учасників депозитарної системи фондового ринку, з них 2 депозитарії, 72 зберігачі та 376 реєстраторів.

Незалежні реєстратори і депозитарії в Україні об'єднують у Професійну асоціацію реєстраторів і депозитаріїв, координує їхню діяльність.

Здійснення біржових угод супроводжується не тільки передачею біржового активу одним власником іншому або переобліком прав власності на них, але і протилежно напрямлена передачею грошей за ці активи від їх покупця до продавця.

Коли кількість угод і учасників торгівлі дуже велика, то розрахунки звичайним шляхом утруднюються і виникає необхідність у створенні спеціалізованих на цих розрахунках організаціях. На практиці їх називають «розрахункова палата», «розрахунковий центр» і т.п.

Загалом розрахунково-клірингова організація – це спеціалізована організація банківського типу, що здійснює розрахункове обслуговування учасників біржового ринку.

Вона може бути створена у формі акціонерного товариства закритого типу й повинна мати ліцензію Національного банку України на право обслуговування всіх видів розрахункових операцій на відповідному біржовому ринку і вести розрахункове обслуговування декількох бірж. Це комерційна організація, прибутки якої складаються з:

•  плати за реєстрацію угод;

•  прибутків від продажу інформації;

•  прибутків від обігу грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні організації;

•  надходжень від продажу своїх технологій розрахунків, програмного забезпечення і т. ін.

Членами розрахунково-клірингової організації звичайно є великі банки й фінансові компанії.

У банківській сфері є поняття комунікаційного бар'єра між фінансистами (інвестиційними банкірами) і трейдерами. Цей бар'єр зводиться до того, щоб уникнути витоку внутрішньої інформації, якою можуть володіти банкіри, і одержав назву «Велика китайська стіна».

Інформаційні агентства (служби, фірми, компанії і т.д.) займаються поширенням біржової інформації різним підприємствам за допомогою сучасних технічних засобів.

На сьогодні функціонують мережі міжрегіонального обміну комерційною інформацією, які створено з метою оперативної швидкої організації горизонтальних зв'язків між підприємствами й підприємцями різних галузей і регіонів, а також міжнародних зв'язків.

Біржові склади необхідні біржі для організації постачання товарів (зберігання, упаковка товарів, виконання транспортно-експедиційних операцій).

Склад може належати біржі або вона укладає договір про зберігання товарів на складі. Покупці не стануть укладати угоди на біржі, якщо не будуть знати, де вони зможуть отримати товар за контрактом або якщо місце постачання буде неприйнятне для них. Склади можуть розташовуватися як близько до біржі (у разі торгівлі реальним товаром), так і в інших місцях або навіть країнах. Щоб стати біржовим, склад укладає договір з біржею з вказівкою тривалості його дії, місця знаходження, потужності і посиланням на документ, який уповноважує склад займатися складським бізнесом.

Більшість вітчизняних товарних бірж такої інфраструктури не має, що не сприяє підвищенню їх ролі на ринку реального товару, зводить її до «чистого» посередництва.