8.1 Компанії з управління лізинговими операціями

Придбання майна виробничого призначення (транспортні засоби, виробниче обладнання, комп’ютерна техніка тощо) часто здійснюється із залученням комерційного або банківського кредиту, що, звичайно, погашається в розстрочку. Одержання обладнання для розширення та/або модернізації виробництва можливе й у порядку оренди. Оренда обладнання відома принаймні з середньовіччя (наприклад, оренда судових якорів, Венеція ХІ ст.). В останні роки в промислово розвинених країнах стрімко розвиваються спеціальні види орендних відносин.

Саме за цими видами оренди закріпився термін «лізинг», який позначає вид підприємницької діяльності, що полягає в інвестуванні власних або залучених фінансових засобів шляхом придбання виробничого майна для подальшого здавання його в оренду, або більш широко як спеціальний вид оренди майна виробничого призначення.

Розрізняють два основних види лізингу – фінансовий та оперативний.

Фінансовий або капітальний лізинг передбачає повне повернення всіх витрат лізингодавця на придбання майна та його передавання для виробничого використання лізингоотримувачу. В кінці терміну орендар залежно від умов контракту може викупити його за залишковою вартістю.

Правила, прийняті у низці країн, передбачають деякі вимоги до умов лізингових операцій, в тому числі:

•              правило обов’язкової мінімальної власної участі лізингодавця у фінансуванні угоди на рівні не нижче 20%;

•              правило максимального терміну лізингу, згідно з яким цей термін має бути меншим за корисний термін життя обладнання.

Окремим випадком фінансового лізингу є зворотний лізинг, який передбачає продаж обладнання й отримання його назад у нового власника у порядку фінансового лізингу.

Таким чином, разом з відмовою від права власності колишній власник обладнання отримує кошти для фінансування інших своїх потреб. Крім того, орендар має можливість скоротити податкові виплати, пов’язані з вартістю орендованого майна.

До оперативного лізингу відносять всі види оренди, які не є фінансовим лізингом. Оперативний лізинг характеризується короткими строками, що передбачає можливість неодноразовою здавання обладнання в оренду. Право власності не переходить до орендаря.

Нижче будемо обговорювати проблеми, пов’язані в основному з фінансовим лізингом.

Основною метою управління фінансовим лізингом з позицій залучення підприємством позикового капіталу є мінімізація потоку платежів з обслуговування кожної лізингової операції.

Основу грошового потоку лізингу активу складають авансовий лізинговий платіж (якщо він оговорений умовами лізингової угоди) і регулярні лізингові платежі (орендна плата) за використання активу. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку у сучасній вартості здійснюється за такою формулою:

,

де ДПЛ – сума грошового потоку за лізингом, наведена до сучасної вартості;

АПл – сума авансового лізингового платежу.

 

У розрахунковому алгоритмі, наведеному вище, вартість активу передбачається до повного списання в кінці терміну його використання. Якщо після строку використання активу, взятого в оренду на умовах фінансового лізингу або придбаного у власність, він має ліквідаційну вартість, то прогнозована її сума вираховується з грошового потоку.

У процесі управління фінансовим лізингом слід урахувати, що багато правових норм його регулювання в нашій країні ще не встановлені або розроблені недостатньо. У цих умовах слід орієнтуватися на міжнародні стандарти здійснення лізингових операцій з відповідною їх адаптацією до економічних умов нашої країни.