2.2 Методи управління дебіторською заборгованістю

 

Дебіторська заборгованість - права (вимоги), що належать продавцеві (постачальникові) як кредиторові з невиконаних покупцем (одержувачем) грошових зобов’язань щодо оплати фактично поставлених за договором товарів, виконаних робіт або наданих послуг. Загалом вона розподіляється на поточну дебіторську заборгованість, яка має бути погашена упродовж одного року, і прострочену, тобто зі строком понад 12 місяців. У свою чергу, із простроченої виділяється заборгованість, за якою минув термін позовної давності.

Завданнями управління дебіторською заборгованістю є:

обмеження прийнятного рівня дебіторської заборгованості;

вибір умов продажів, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів;

визначення знижок або надбавок для різних груп покупців з погляду дотримання ними платіжної дисципліни;

зменшення бюджетних боргів.

Аналіз дебіторської заборгованості найдоцільніше почати зі складання реєстру застарілих рахунків дебіторів. Вихідною інформацією для його складання є дані бухгалтерського обліку із заборгованості відповідних контрагентів, при цьому важливо одержати інформацію не тільки про суму заборгованості, а й про строки її виникнення. Для одержання інформації про прострочення заборгованості аналізуються договори з контрагентами. Коли таку інформацію отримано, всі дебітори ранжуються за розміром наявної заборгованості.

Наступним етапом аналізу дебіторської заборгованості є визначення структури та динаміки зміни кожної статті дебіторської заборгованості підприємства. За результатами даного виду аналізу необхідно виявити найбільш слабкі статті дебіторської заборгованості, що мають істотний вплив на її величину.

При аналізі іншої дебіторської заборгованості необхідно мати на увазі, що суми враховуються на різних статтях балансу. Аналізуючи іншу дебіторську заборгованість, варто розглянути ті суми, які відносять до заборгованості за підзвітними особами, за виданими їм коштами. Нормальною можна вважати заборгованість, за якою ще не минув термін подання звітів про витрачання коштів.

Визначення строку оборотності дебіторської заборгованості необхідне для подальшого визначення можливості скорочення величини конкретної статті дебіторської заборгованості.

Визначення оптимального строку скорочення оборотності дебіторської заборгованості з метою реалізації поставлених перед підприємством завдань з її мінімізації може здійснюватися за таким алгоритмом окремо для кожної статті дебіторської заборгованості:

а) визначення реальної оборотності статті дебіторської заборгованості підприємства:

 

,                                         (2.2)

 

де  – реальна оборотність статті дебіторської заборгованості підприємства;

валова виручка;

– середня величина статті дебіторської заборгованості підприємства;

б) визначення періоду погашення статті дебіторської заборгованості підприємства:

 

,                                           (2.3)

 

де  – період погашення статті дебіторської заборгованості підприємства;

 – кількість днів (тривалість) аналізованого періоду;

в) визначення оборотності для необхідного приросту оплаченої валової виручки підприємства (у цьому випадку необхідний приріст оплаченої валової виручки досягається за рахунок зменшення суми дебіторської заборгованості):

 

,                                            (2.4)

 

де  – оборотність для необхідного приросту валової виручки;

 – необхідний приріст валової виручки, грн;

г) визначення строку обороту для необхідного приросту оплаченої валової виручки підприємства ():

 

,                                        (2.5)

 

ґ) визначення оптимального строку скорочення оборотності статті дебіторської заборгованості () з метою реалізації поставлених перед підприємством завдань:

 

,                       (2.6)

 

Крім того, аналіз дебіторської заборгованості підприємства варто доповнити методикою оцінки витрат фінансування залежно від строку оборотності дебіторської заборгованості.

Одним із основних напрямів управління дебіторською заборгованістю є розроблення кредитної політики, яка передбачає такі умови оплати:

надання окремим покупцям комерційного кредиту;

визначення кредитного періоду;

установлення знижок за своєчасність оплати.

Ці умови виражаються формулою

 

,                                             (2.7)

 

де  - відсоток знижки;

 - період, упродовж якого діє знижка;

 - період оплати без знижки.

Приклад:  означає, що 3% знижка надається, якщо оплата векселя здійснюється протягом 10 днів. Максимальний термін оплати векселя – 30 днів.

Запис  означає, що знижка не надається.