5.4.2.2 Сутність і значення кредитного портфеля банку

Кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій, оскільки кредитний портфель становить здебільшого від третини до половини всіх активів банку. У струк­турі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова активів банку, що має свій рівень дохідності й ризику. Тому для успішного кредитування - забезпечення повер­нення наданих кредитів та підвищення дохідності кредитних операцій - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управління кредитним портфелем.

Сучасний банк спроможний запропонувати клієнту близько 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг, але кредитування залишається однією з основних його функцій. Проте гострою залишається проблема якості кредитного портфеля. Так, неадекватна поведінка суб'єктів господарювання, а часто й недо­сконалість банківського менеджменту підштовхують банки до проведення надто ризикової кредитної політики, що негативно позначається на результатах їх діяльності в цілому. Перед служ­бою банківського менеджменту постає проблема врахування низ­ки можливих ризиків у кредитній діяльності, зокрема, ризику неповернення кредиту. За такої ситуації важливо уміло управ­ляти кредитним портфелем і кредитним ризиком зокрема.

Кредитний портфель — це сукупність кредитів, наданих бан­ком на певну дату; він характеризує величину капіталу, вкладе­ного банком у кредитні операції.

Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих і сум­нівних щодо повернення.

Основними цілями формування кредитного портфеля є:

високий рівень доходу в поточному періоді;

високий темп очікуваного доходу в майбутній довгостро­ковій перспективі;

мінімізація рівня ризиків кредитного портфеля;

дотримання необхідної ліквідності кредитного портфеля;

забезпечення максимального ефекту податкових пільг.

Структура кредитного портфеля може бути систематизована за такими базовими ознаками:

1              За ступенем ліквідності портфеля:

високоліквідна частина (короткострокові кредити);

середньоліквідна частина (середньострокові кредити);

низьколіквідна частина (довгострокові кредити);

неліквідна частина (сумнівні та безнадійні кредити).

2              За ступенем дохідності портфеля:

високодохідна частина (процентна ставка вище від серед­нього на розрахунковий момент рівня);

середньодохідна частина (процентна ставка дорівнює середньому на розрахунковий момент рівню);

низькодохідна частина (процентна ставка нижче за серед­ній на розрахунковий момент рівень);

збиткова частина (сумнівні і безнадійні кредити).

3              За ступенем надійності портфеля:

високонадійна частина (кредити елітним позичальникам,кредити з високоліквідним забезпеченням чи під гарантіїуряду);

ненадійна частина (кредити випадковим клієнтам без високоліквідного забезпечення чи гарантій);

інші кредити.

Управління кредитним портфелем банку визначається як про­цес, спрямований на забезпечення раціонального співвідношен­ня дохідності та надійності портфеля.

Основними завданнями управління кредитним портфелем банку є:

забезпечення максимального рівня дохідності кредитногопортфеля та акціонерного капіталу банку при мінімаль­ному рівні ризику;

забезпечення зваженого та оптимального використаннякредитних ресурсів;

досягнення оптимального балансу між зростанням обсягукредитного портфеля та темпами поліпшення його якості;

виконання всіх вимог та нормативних показників,  викладених в інструкціях, розпорядженнях і постановахНБУ, у тому числі регламентуючих обсяги кредитних вкла­день, максимальні суми кредитів (у тому числі інсайдерам, пов'язаним та асоційованим особам);

розширення клієнтської бази шляхом надання кредитнихпослуг високої якості.