1.3.5. ІМУННІ ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ

 

Імунні гемолітичні анемії – група захворювань, які зумовлені участю імунних механізмів (антитіла, сенсибілізовані лімфоцити) в руйнуванні особистих еритроцитів хворого.

Залежно від характеру імунних процесів виділяють:

- ізоімунні ГА, які пов’язані з ізоантитілами, проти групових факторів еритроцитів. При цьому або антитіла потрапляють в організм зовні (гемолітична хвороба плода або новонародженого), або еритроцити,  проти яких в організмі є ізоантитіла (при несумісній гемотрансфузії);

- трансімунні ГА, при яких антиеритроцитарні антитіла матері, яка хворіє на імунну ГА, пасивно переходять через плаценту і викли-кають ГА у дитини;

- гетероімунні ГА викликані або антитілами проти модифікованих екзогенними факторами (медикаментами) антигенів еритроцитів (гаптенові гемолітичні анемії), або антитілами проти зовнішніх факторів (бактерій, вірусів), які реагують із еритроцитарними анти-генами; або ж еритроцити неспецифічно пошкоджуються адсорбо-ваними імунними комплексами;

- аутоімунні ГА – антитіла виробляються проти власних еритроцитів.