3.2  Охорона прав на об'єкти промислової власності

 

Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент — це техніко-юридичний документ, виданий заявнику на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що відповідає умовам патентоспроможності і підтвер­джує авторство, пріоритет і право власності на зазначені об'єкти.

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Критерій новизни полягає в тому, що винахід не є частиною рівня техніки, що визначає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи, або якщо заявлено   пріоритет — до дати її пріоритету.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Промислова придатність визначається тим, що винахід може бути використаний у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Для кожного об'єкта інтелектуальної власності існують свої критерії охороноспроможності, що визначені у від­повідних законах України.

Для оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки необхідно подати відповідним чином оформлену заявку в Державний департамент інтелектуальної власності (далі — Установа). Для цього заявка надсилається на адресу Державного підприємства "Україн­ський інститут промислової власності", підлеглого Установі, де проходить експертизу (рис. 6). Одночасно з публіка­цією відомостей про видачу патенту Установа здійснює державну реєстрацію патенту, для чого вносить до реєст­ру відповідні дані. Видача патенту здійснюється Установою в місячний термін після реєстрації патенту.

Право на подання заявки насамперед має автор. У встановлених законом випадках це право має роботодавець.

В Україні діють два види патентів на винахід: патент із терміном дії 20 років, що видається після проведення експертизи, по суті, і деклараційний патент — різновид патенту, що видається за результатами формальної експер­тизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід.

Терміни дії патенту прийнято відраховувати від да­ти подання заявки до Установи. Якщо заявка спочатку бу­ла подана в одній із країн Паризького Союзу, а потім в Україні, то дія патенту відраховується від дати раніше поданої заявки, що називається конвенційним пріоритетом.

Правова охорона інших об'єктів промислової власно­сті в принципі здійснюється за схемою, що наведена на рис. 6, з тими чи іншими особливостями. Основні характерис­тики щодо правової охорони цих об'єктів наведені в табл. 2.

Дія охоронного документа на об'єкт промислової власності може достроково припинятися цілком чи частко­во на основі таких підстав:

за заявою власника патенту;

через невчасну сплату річного збору за підтримання дії охоронного документа.

Охорона прав на об'єкти промислової власності регламентується законами України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промис­лові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і по­слуг", "Про охорону прав на зазначення походження това­рів", а також низкою підзаконних актів: положень, правил, інструкцій.

Таблиця 2 — Характеристика об’єктів промислової власності

 

* Прийом заявки на 6-річні деклараційні патенти припинено з 01.01.2004р.

 

Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності

 

Права на сорти рослин охороняються Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" (2001 р.).

Охоронним документом, що закріплює права суб'єктів права на сорт рослин, є патент.

Урядовий орган державного управління, що діє у складі центрального органу вищої виконавчої влади з пи­тань сільського господарства і продовольства, на підставі позитивного рішення експертного органу за результатами експертизи на патентоспроможність сорту здійснює дер­жавну реєстрацію сорту, вносячи його до Державного ре­єстру сортів України. Після реєстрації сорту Урядовий ор­ган упродовж одного місяця видає авторові (авторам) сві­доцтво про авторство на сорт, а заявникові — патент.

Термін дії патенту становить 25 років від дати надходження заявки. Для сортів деревних, чагарникових культур — 30 років.

Права на топографії інтегральних мікросхем охороняються Законом України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" (1997 р.).

Охоронним документом, що підтверджує реєстрацію Установою топографії інтегральних мікросхем і засвід­чує право власності на дану топографію, є свідоцтво. Ре­єстрація здійснюється шляхом занесення Установою топо­графії до Державного реєстру України топографій інтегра­льних мікросхем. Свідоцтво діє упродовж 10 років від дати подачі заявки в Установу чи від дати першого використан­ня топографії.

Комерційна таємниця виконує важливу функцію в забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг. Тому правовласник, безумовно, має право на захист її від не­правомірного використання. Але незважаючи на високу і безупинно зростаючу значущість цього об'єкта інтелектуа­льної власності, відсутня його пряма правова охорона. На цей час немає закону України про охорону комерційної таємниці. Основною перешкодою для розроблення закону є те, що інформація про комерційну таємницю внаслідок її конфіденційності не підлягає реєстрації. З цієї причини охоронних документів на неї ніхто не видає. До того ж ви­явити неправомірне використання такої інформації майже неможливо,   установити   порушення   і   порушника   дуже складно.

Частково  правова  охорона  комерційної таємниці може бути здійснена в рамках законів України "Про інформацію" і "Про науково-технічну інформацію" у частині, що стосується нерозкритої інформації. Однак варто мати на увазі, що нерозкрита інформація може бути об'єктом пра­вової охорони доти, поки вона зберігає свою конфіденцій­ність. Більш надійним способом охорони такої інформації може бути застосування заходів, що гарантують збере­ження її конфіденційності. Умови конфіденційності, зокре­ма, можуть охоронятися договором.

Джерелом права щодо охорони раціоналізаторських пропозицій є "Тимчасове положення про правову охо­рону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій", затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 року. Порядок оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію регламентований "Методични­ми рекомендаціями про порядок складання, подачі і роз­гляду заяви на раціоналізаторську пропозицію", що за­тверджені наказом Державного патентного відомства України від 27 квітня 1995 року. Новий Цивільний кодекс України, що набрав чинності з  1 січня 2004 року, дає більш розширене порівняно з попередньою редакцією тлума­чення поняття раціоналізаторської пропозиції. Це визнана юридичною особою пропозиція, що містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Для оформлення прав на раціоналізаторську пропозицію автор подає заявку на неї тому підприємству, дія­льності якого відповідає пропозиція. Заява реєструється в журналі реєстрації заяв на рацпропозицію за формою, за­твердженою Державним комітетом статистики України. На підприємстві пропозиція піддається своєрідній експертизі по суті. Якщо пропозиція визнається раціоналізаторською, то вона приймається для використання. Коли закінчиться місячний термін після ухвалення позитивного рішення, автору вида­ється охоронний документ-свідоцтво установленої форми. Свідоцтво підписується керівником підприємства і затвер­джується печаткою. Це свідоцтво закріплює за автором немайнові і майнові права. До останніх відносять право на винагороду.

Що стосується таких об'єктів, як породи тварин і на­укові відкриття, то на цей час ще не розроблені закони України щодо їх правової охорони.