4.5 Застосування елементів інвестиційного аналізу для оцінки економічної ефективності об’єктів інтелектуальної власності

 

Критеріями економічної ефективності об'єктів інтелектуальної власності є:

- чиста теперішня (зведена) вартість;

- період окупності;

- внутрішня норма віддачі;

- індекс прибутковості.

Чиста теперішня вартість (NPV). При оцінці вартості ОІВ головним завданням є визначення вартості майбутніх вигод, які можна отримати упродовж терміну володіння. При цьому майбутня вартість вигод через процедуру дисконтування зводиться до їх теперішньої вартості.

Припустимо, що необхідно ухвалити рішення за одним із двох інвестиційних проектів (табл. 4):

 

Таблиця 4 — Порівняння інвестиційних проектів

 

Як випливає з умови, теперішня вартість майбутніх вигод у обох проектів однакова, тобто обидва проекти сьогодні мають однакову вартість. Проте якщо розглядати їх як об'єкти для інвестицій, то перевагу слід віддати проекту А, оскільки він вимагає менших початкових інвестицій. Іншими словами, вкладаючи гроші в проект А, можна отримати більший приріст капіталу.

Якщо розглядати це завдання в термінах аналізу дисконтованого грошового потоку, то критерієм під час вибору проектів є різниця між сумою дисконтованих грошових потоків і початковими інвестиціями, яка називається чистою теперішньою вартістю (Net Present Value — NPV):

 

              ,   (6)

 

де       NРV — чиста зведена вартість;

            С0 — сума початкової інвестиції;

            Ct, — майбутній грошовий потік періоду t;

            i — норма дисконтування (ставка дисконту), відповідна періоду t.

 

Позитивне значення NРV — чистої теперішньої вартості — свідчить, що при вимірюванні поточними грошима грошовий потік від проекту перевищує витрати на його здійснення. Таким чином, позитивне значення NPV є критерієм прийнятності інвестиційного проекту, при цьому величина норми дисконтування визначається альтернативною вартістю капіталу, тобто тією вартістю, яку отримав би інвестор при вкладенні грошей у проект з однаковим ризиком.

Зі сказаного вище можна зробити висновок, що максимізація NPV відповідає цілям фірми зі збільшення вартості активів і може бути основним напрямком роботи менеджерів.

Період окупності (РВР). Досить часто для оцінки ефективності інвестицій застосовують критерій, який вимірює час, необхідний для того, щоб сума грошових потоків від проекту почала дорівнювати сумі початкових інвестицій.

Період окупності (Рayback Period) може бути розрахований або на основі грошових потоків до сплати податків, або на основі грошових потоків після сплати податків, що повинно бути зазначеним при розрахунку:

 

             ,       (7)                                      

 

де РВР — період окупності власного капіталу;

     m — порядковий номер року, що передує року, у якому доходи повністю покриють інвестиції у проект;

    Ii — інвестиції у періоді і;

    Dj — доходи у періоді j;

    Dm+1 — доходи у періоді m+1;

    i — порядковий номер періоду, у якому мали місце інвестиції;

    j — порядковий номер періоду, у якому мали місце доходи;

    k — кількість періодів, у яких мали місце інвестиції;

 

    n — кількість періодів, у яких мали місце доходи.

       

Як показник періоду окупності є досить простим і таким, що піддається легкому розумінню. Проте він має істотні недоліки. Припустимо, що розглядаються  проекти С  і  D (табл. 5):

 

Таблиця 5 — Порівняння інвестиційних проектів

 

Якщо за критерій застосувати NPV, то при альтернативній вартості капіталу 10% проект D більш ефективний.

Якщо за критерій взяти період окупності, то для повернення інвестицій у проект С необхідний один рік, а для повернення інвестицій у проект D потрібні 2 роки.

Якщо використовувати правило окупності з обмежувальним періодом один рік, то слід взяти проект С. Якщо обмежувальний період дорівнює 2 рокам, то можна взяти до реалізації обидва проекти.

Внутрішня норма віддачі (IRR). Внутрішня норма віддачі (Internal Rate of Return — IRR) — це норма дисконтування, за якої чиста теперішня вартість дорівнює нулю. Іншими словами, при дисконтуванні грошового потоку за нормою IRR теперішня вартість повернення капіталу дорівнює початковим інвестиціям.

Практичне обчислення IRR, як правило, побудоване на ітераційному процесі, що полягає в підборі відповідної норми дисконтування для існуючих грошових потоків. Розглянемо простий проект:

 

 

Для цього проекту внутрішня норма віддачі IRR має перетворювати таке рівняння у тотожність

 

       .    (8)

 

Необхідна умова NPV=0 досягається за IRR=0,28.

 

 

Повертаючись до цього прикладу, можна сказати, що в даний проект доцільно інвестувати, якщо альтернативна вартість капіталу менша, ніж внутрішня норма віддачі. При альтернативній вартості капіталу, меншій, ніж 28%, NPV більше нуля і навпаки. Іншими словами, порівнюючи IRR з альтернативною вартістю капіталу, ми насправді визначаємо, чи буде проект мати позитивне значення NPV. Це правило працює бездоганно і повністю аналогічне правилу чистої теперішньої вартості, якщо NPV проекту є безперервна функція норми дисконтування, що постійно зменшується. Досить часто доводиться вибирати між проектами, що виключають один одного. І в цьому випадку правило IRR може ввести в оману. Розглянемо проекти Е і F:

 

 

Припустимо, що проект F передбачає великі початкові вкладення, що дозволяє потім отримати і великий прибуток.

Якщо керуватися правилом IRR, то випливає, що з двох проектів слід вибрати проект Е, а якщо керуватися правилом NPV, то слід вибрати проект F. Іншими словами, якщо слідувати правилу IRR, то інвестор отримає задоволення від 100% внутрішньої норми віддачі, а якщо наслідувати правило NPV,  то інвестор стане на 11818 доларів багатшим. Таким чином, NPV- і IRR-методи можуть конфліктувати.

Індекс прибутковості (РI). Індекс прибутковості (Pгоfitability Index) — РI, або коефіцієнт вигідності (benefit-cost ratio), — це відношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків PV до початкових інвестицій Co:

 

Інше визначення індексу прибутковості полягає у розрахунку відношення теперішньої вартості всіх грошових надходжень проекту до теперішньої вартості всіх витрат.

Правило індексу прибутковості полягає в тому, що слід брати інвестиційні проекти, РI яких є більше одиниці.

У той самий час, як і внутрішня норма віддачі, індекс прибутковості може ввести в оману при виборі проектів, що виключають один одного. Розглянемо проекти X та Y:

 

 

Обидва проекти мають індекс прибутковості більше одиниці, причому у проекту X індекс прибутковості більший. Але якщо ці проекти взаємовиключають один одного, то перевагу слід віддати проекту Y, тому що NPV для нього значно більше. Для вирішення проблеми неоднозначного тлумачення індексу прибутковості можна розглянути індекс прибутковості додаткових інвестицій у проект Y:

 

 

Індекс прибутковості додаткових інвестицій в проект більше одиниці, тому проект Y є переважним.

Такими є основні критерії економічної ефективності об’єктів інтелектуальної власності.