2.1. Спеціалізація й концентрація підприємств об'єднання

 

Підвищення ефективності функціонування об'єднань промислових підприємств тісно пов'язане із зростанням рівня організації таких форм поділу праці, як спеціалізація, концентрація, кооперування, комбінування.

Спеціалізація – одна з форм суспільної організації виробництва, в основі якої лежить поділ праці. Поділ праці приводить до диференціації її окремих видів, а їх концентрація на основі збільшення економічно раціональних розмірів – до масового, або спеціалізованого, виробництва. Отже, спеціалізація, з одного боку, є наслідком концентрації однорідного виробництва, а з іншого – результатом суспільного поділу праці.

Розрізняють такі види спеціалізації.

Спеціалізація промисловості – це поділ на існуючі галузі, які виготовляють певну продукцію, та створення нових галузей.

Спеціалізація підприємств – це зосередження їх діяльності на випуску певних видів продукції, тобто збільшення однорідності виробів, що виготовляються.

Спеціалізація всередині підприємств – це виділення окремих цехів, дільниць і робочих місць. Поділ праці всередині підприємства тісно пов'язаний із поділом праці всередині галузі або промисловості в цілому.

Процес спеціалізації промислового виробництва має п'ять основних напрямів (форм):

                – предметна спеціалізація;

                – подетальна спеціалізація;

                – технологічна спеціалізація;

                – спеціалізація допоміжного виробництва;

                – спеціалізація міжгалузевих виробництв.

Рівень спеціалізації характеризується такими показниками:

1) питома вага випуску основної продукції в загальному обсязі виробництва даного підприємства або об'єднання;

                2) кількість груп, видів або типів виробів, що виготовляються на підприємстві;

                3) питома вага випуску продукції подетально і технологічно спеціалізованими виробництвами;

                4) коефіцієнт серійності – кількість деталей, виробів, що виготовляються на одному робочому місці;

                5) питома вага уніфікованих частин, деталей і вузлів у різних виробах, що виготовляються на підприємствах об'єднання;

                6) питома вага прогресивних груп обладнання й передових технологій.

Щоб урахувати рівень розвитку всіх товарних галузей на підприємстві, визначають коефіцієнт спеціалізації (зосередження товарного виробництва):

 

,                                                              (2.1)

 

де            – коефіцієнт спеціалізації;

                 – питома вага -го виду продукції, %;

                 – порядковий номер -го виду продукції в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою.

                Вважається, якщо:

                 – підприємство є багатогалузевим;

                 – рівень спеціалізації слабкий;

                 – рівень спеціалізації середній;

                 – рівень спеціалізації вищий від середнього;

                 – рівень спеціалізації високий;

                 – глибокий рівень спеціалізації.

Умовно річну економію  спеціалізації визначають за формулою

,                                              (2.2)

 

де            і  – повна собівартість продукції відповідно до і після запровадження заходів щодо спеціалізації;

                 і  – транспортні витрати, пов'язані з доставкою готової продукції до і після спеціалізації;

                 – плановий річний випуск продукції після проведення спеціалізації.

Концентрація промислового виробництва являє собою зосередження промислового виробництва на великих підприємствах з економічно обґрунтованими розмірами.

Концентрація промислового виробництва здійснюється в трьох основних формах:

                – концентрація спеціалізованого виробництва – найбільш ефективна форма, що забезпечує зосередження однорідного виробництва на все більших підприємствах, що дозволяє застосовувати високопродуктивні спеціалізовані машини, автоматизовані й потокові лінії, сучасні методи організації виробництва;

                – концентрація комбінованих виробництв – також високоефективна форма концентрації, що забезпечує послідовність виконання технологічних процесів, комплексну переробку сировини, використання побічних продуктів і відходів, скорочення викидів речовин у навколишнє середовище;

                – збільшення розмірів універсальних підприємств – менш ефективна форма, при якій здійснюється концентрація виробництв, не пов'язаних між собою ні однорідністю та послідовністю технологічних процесів, ні комплексною переробкою сировини.

                Рівень концентрації виробництва оцінюється системою показників: часткою валової продукції, виробленою на великих промислових підприємствах, у загальному обсязі продукції галузі в цілому; а також часткою вартості основних виробничих фондів і чисельності працюючих, зосереджених на великих підприємствах, у загальній вартості основних виробничих фондів і чисельності працюючих в об'єднанні.