7.2. Стратегічні альянси: мета створення і їх особливості

 

                Стратегічний альянс – угода про кооперацію двох або більше незалежних фірм для досягнення певної комерційної мети, для отримання синергії об'єднаних і взаємодоповнюючих стратегічних ресурсів компаній.

                Стратегічні союзи є найперспективнішою формою інтеграції компаній. Прогнозується, що в XXI столітті вони перетворяться на найважливіше знаряддя конкурентної боротьби. Укладення альянсів є одним із найшвидших і найдешевших шляхів реалізації глобальної стратегії.

                Особливості стратегічних альянсів такі:

                – це угоди про співпрацю між фірмами, що відрізняються від звичних торгових операції, але що не доводять справу до злиття компаній;

                – це господарське об'єднання, що базується на укладенні середньострокових або довгострокових угод;

                – до стратегічного альянсу можуть вступати не тільки постачальники і клієнти, але і конкуренти;

                – здійснюється спільна координація стратегічного планування та управління учасниками діяльності;

                – стратегічні альянси створюються на основі горизонтальної міжфірмової кооперації, а також між компаніями, що функціонують у суміжних сферах діяльності і володіють взаємодоповнюючими технологіями і досвідом;

                – альянс не є самостійною юридичною особою;

                – компанії можуть бути учасниками багатьох стратегічних альянсів;

                – стратегічні альянси достатньо рухливі, вільні для партнерів, більш орієнтовані в майбутнє, зменшують неясність і невизначеність у відносинах партнерів, збільшують стабільність у забезпеченні ресурсами і розподілі продукції і послуг;

                – альянси створюються на певний термін;

                – альянси здійснюють вплив на конкуренцію;

                – це найменш обмежувані в законодавчому порядку способи проникнення на ринок.

                Виділяють чотири різновиди стратегічних альянсів:

                1) альянси з акціонерною участю в підприємствах;

                2) стратегічні альянси зі створенням нових компаній;

                3) консорціуми для реалізації інвестиційних проектів;

                4) альянси зі слабкою кооперацією.

                З точки зору сфери діяльності стратегічні альянси умовно можна розподілити на три види:

                1) альянси з реалізації проектів НДКР;

                2) альянси з організації спільного виробництва;

                3) альянси спільного освоєння нових ринків.