8.3. Сучасний стан ПФГ і їх управління

 

                Вищим органом управління ПФГ є рада правління, яка складається з представників усіх її учасників.

                Держава бере участь в управлінні ПФГ через роботу представництв зацікавлених установ на зборах акціонерів і в раді директорів.

                Механізм управління ПФГ значною мірою залежить від засад утворення ПФГ: її основою може бути конгломератне або створене на кооперуванні об'єднання підприємств.

                Конгломератний тип об'єднання підприємств – це об'єднання підприємств, не пов'язаних одне з одним системою кооперування виробництва. Основою такого об'єднання є участь у загальному капіталі й залежність кожного учасника від його збільшення. Основну координаційну роль тут відіграють банки.

                Другий напрям пов'язаний з виробничим кооперуванням на основі об'єднання й підпорядкування головному підприємству всіх інших учасників групи (банків, страхових компаній тощо).

                Групування підприємств у багатьох випадках є їх самостійною реакцією на проблеми, які виникають в економіці:

                – розрив господарських зв'язків;

                – нестача оборотних коштів;

                – скорочення бюджетного фінансування;

                – тиск з боку сильних конкурентів на внутрішньому й зовнішньому ринках;

                – відсутність погодженості в управлінні тими технологіями, які не пов'язані з підприємством.

                Підприємства, об'єднуючись у ПФГ, одержують широкі перспективи для розвитку:

                – кооперування в постачально-збутовій діяльності задля скорочення транспортних витрат;

                – підвищення погодженості дій підприємств в умовах виробничого кооперування;

                – розширення кола інвесторів, зміцнення відносин з кредитно-фінансовими установами;

                – об'єднання інвестиційних ресурсів;

                – оптимізація матеріально-фінансових потоків;

                – зменшення потреби в оборотних коштах на підставі зміцнення платіжної дисципліни партнерів по групі, високооборотних товарних кредитів, векселів, транспортних цін;

                – полегшення відстоювання групових інтересів у державних інстанціях;

                – прагнення скористатися потенційними можливостями інтеграції без жорсткої централізації контролю за ресурсами.