9.3. Роль ТНК у світовій економіці: позитивні й негативні сторони

 

                ТНК все більше стають визначальним фактором для вирішення долі тієї або іншої країни в міжнародній системі економічних зв'язків. Активна виробнича, інвестиційна, торгівельна діяльність ТНК дозволяє їм виконати функцію міжнародного регулювання виробництва й розподілу продукції. На думку експертів ООН, ТНК сприяють економічній інтеграції у світі.

                Країна, що приймає, в цілому виграє від припливу інвестицій. Працівники й постачальники, які обслуговують нові підприємства, поряд з місцевою владою, що одержує податки, виграють більше, ніж втрачають конкуруючі місцеві інвестори. Широке залучення іноземного капіталу за допомогою ТНК сприяє зниженню безробіття в країні. З організацією виробництва в країні тих виробів, які раніше ввозилися, відпадає необхідність у їхньому імпорті. Компанії, що випускають конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію й орієнтовані в основному на експорт, значною мірою сприяють зміцненню зовнішньоторговельних позицій країни.

                Переваги, які несуть за собою закордонні фірми, не вичерпуються кількісними показниками. Важливою є і якісна складова. Діяльність ТНК змушує адміністрацію місцевих компаній вносити корективи в технологічний процес, у практику виробничих відносин, що склалася, виділяти більше коштів на підготовку й перепідготовку працівників, більше уваги звертати на якість продукції, її дизайн, споживчі властивості. Найчастіше за іноземними інвестиціями стоїть упровадження нових технологій, випуск нових видів продукції, новий стиль менеджменту, використання всього кращого із практики закордонного бізнесу.

                Однак необхідно відзначити, що поряд із позитивними сторонами функціонування ТНК у системі світового господарства й міжнародних економічних відносин існує і їхній негативний вплив на економіку тих країн, де вони функціонують. Фахівці вказують на:

                – протидію реалізації економічної політики тих держав, де ТНК здійснюють свою діяльність;

                – порушення законодавства країн перебування. Так, маніпулюючи політикою трансферних цін, дочірні компанії ТНК, що діють у різних країнах, уміло обходять національні законодавства, приховуючи прибутки від оподатковування шляхом перекачування їх з однієї країни в іншу;

                – установлення монопольних цін, диктат умов, що обмежує інтереси країн, що розвиваються.

                У країні, що приймає, повинні бути добре усвідомлені можливі ускладнення взаємин інвестора з місцевим політичним оточенням.

                Міжнародні корпорації можуть організувати тиск на уряд країни, що приймає, й втягнути її в конфронтацію. Вони можуть також підкупити місцевих політиків і фінансувати змови проти уряду. Однак у країн, що приймаєть, небагато причин обмежувати потік прямих інвестицій порівняно із країною базування (статистичні вигоди перекривають політичні небезпеки).

                У сучасному світі все частіше говорять про те, що великим ТНК не завжди вигідно допускати на ринок нові розробки, які вони не робили. Їм не потрібна ситуація, коли вони вкладають величезні гроші в просування на ринок якогось товару, а потім з'являється нова, революційна розробка, що набагато краща, ніж вироблений ТНК товар. Тоді вони просто купують патент на цей товар і не дають йому ходу.

                Загалом же динаміка й тенденції розвитку ТНК у світі свідчать про те, що йде процес подальшої транснаціоналізації економік окремих країн і світу в цілому.