1. Основні поняття методики діагностики ринкової вартості майна

Методика оцінки майна визначає спо­соби і методи оцінки, а також види оціню­ваної вартості майнових комплексів. Незалежна оцінка є визначенням пев­ного виду вартості майна суб'єктом оцінної діяльності за договором із замовником.

Незалежна оцінка майна здійснюється відповідно до вимог національних стан­дартів з урахуванням положень визначеної Методики та міжнародних стандартів оцінки. За зверненням правоохоронних органів оцінка майна здійснюється відповід­но до нормативно-правових актів, чинних на визначену відповідним органом дату, з використанням їх термінології.

Стандартизована оцінка являє собою оцінку, здійснювану само­стійно державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) з використанням стандартної методології та стандартного на­бору вихідних даних.

При здійсненні оцінки майна розрізняють різні види його вартості:

початкову;

переоцінену;

сукупну;

чисту.

Початкова вартість майна – це вартість, з якої розпочинається його продаж встанов­леними законодавством способами, що передбачають конкуренцію серед покупців.

Переоцінена вартість – це вартість активів, за якою активи відображаються в переда­вальному балансі підприємства, складеному на дату оцінки, у тому числі активи, що підлягали переоцінці на засадах незалежної оцінки відповідно до порядку та у випадках, передбачених зазначениою вище Методикою.

При цьому передавальним балансом підприємства є баланс підприємст­ва, складений на дату оцінки відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку за результатами інвентаризації, в якому у випадках, визначених Методикою, зазначається переоцінена вартість необоротних активів.

Сукупна вартість цілісного майнового комплексу - це сума вартості ак­тивів підприємства, відображених у його передавальному балансі.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу - це сукупна вартість ці­лісного майнового комплексу, зменшена на суму зобов'язань.