4. Показники фінансово-економічного стану підприємства та методика їхнього розрахунку

Показники майнового стану.

1. Показник частки оборотних виробничих фондів в обігових коштах. Характеризує частку обігових коштів у виробничій сфері.

2. Показник частка основних засобів в активах характеризує частку коштів, інвестованих у основні засоби у валюті балансу.

3. Показник коефіцієнт зносу основних засобів показує рівень фізичного і морального зносу.

4. Показник коефіцієнт оновлення основних засобів показує рівень фізичного і морального оновлення основних засобів.

5. Показник частка довгострокових фінансових інвестицій в активах характеризує частку фінансових інвестицій у валюті балансу.

6. Показник частка оборотних виробничих активів показує  частку мобільних виробничих фондів у валюті балансу.

7. Показник коефіцієнт мобільності активів показує, скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових коштів

                Показники ділової активності. Основними показниками ділової активності є:

Показник, оборотність активів, відображає швидкість обороту сукупного капіталу.

Коефіцієнт оборотності запасів. Відображає даний коефіцієнт число оборотів товарно-матеріальних запасів підприємства за аналізований період.

Період одного обороту запасів. Показує період, протягом якого запаси трансформуються у кошти.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.  Коефіцієнт показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені у розрахунки.

Період погашення дебіторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству.

Операційний цикл – період часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і одержанням коштів від реалізації виробленої із них продукції.

Фінансовий цикл – період, впродовж якого грошові кошти вилучені із обороту, період між оплатою кредиторської заборгованості та погашенням дебіторської.

                Показники рентабельності. Показники рентабельності можна об’єднати у декілька груп.

Рентабельність сукупного капіталу (сукупних активів або економічна рентабельність) – рівень прибутку, генерований всіма активами підприємства.

Рентабельність власного капіталу (фінансова рентабельність) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство.

Рентабельність продажів (комерційна рентабельність) показує, наскільки ефективно підприємство веде свою операційну діяльність. Залежно від використовуваного в розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну та чисту рентабельність.

Показники фінансової стійкості.

Показник, об’єм робочого капіталу.

 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами характеризує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Показник, маневреність робочого капіталу показує частку запасів у власних обігових коштах.

Коефіцієнт покриття запасів показує, скільки на одиницю коштів, що вкладені у запаси припадає у сукупності власних коштів, довгострокових, та короткострокових зобов’язань.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів і його незалежність від позикових джерел.

Коефіцієнт фінансової залежності показує скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує частку власних обігових коштів у власному капіталі.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу знаходиться як відношення позикового капіталу до пасивів.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі.

Показники ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)  характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської  заборгованості характеризує здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Підставою для визнання структури балансу незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним, є наявність однієї із таких ситуацій:

коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 1,5;

коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1.

У цьому випадку розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності

де Квп – коефіцієнт відновлення платоспроможності;

Кпл – коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду;

Кплп – коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду;

6 – період відновлення у місяцях;

Т – звітний період (3, 6, 9, 12 місяців)

2 – нормативний коефіцієнт поточної ліквідності

Якщо Квп > 1 – у підприємства є реальна можливість відновити свою платоспроможність;

Квп < 1 – у підприємства немає реальної можливості відновити свою платоспроможність найближчим часом.

 

Якщо фактичний рівень Квп  = нормативному або вищий за нього на кінець періоду, або є тенденція до його зниження, розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності (Квтп) за період, що дорівнює 3 місяцям.

де Квтп  – коефіцієнт втрати платоспроможності;

Кпл – коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду;

Кплп – коефіцієнт поточної ліквідності на початок періоду;

3 –період втрати платоспроможності у місяцях;

Т – звітний період (3, 6, 9, 12 місяців)

2 – нормативний коефіцієнт поточної ліквідності.

 

Якщо Квтп > 1 – у підприємства є реальна можливість зберегти свою платоспроможність;

Квтп < 1 – існує реальна загроза ліквідації шляхом банкрутства.

 

Висновки

Фінансова діагностика підприємства передбачає систематичну і усебіч­ну оцінку його діяльності з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливлює критичну оцінку фінансових результатів діяльності під­приємства як у статиці, так і в динаміці, створює передумови для визначення про­блем у фінансовій діяльності та способів ефективного використання фінансових ресурсів, а також їх раціонального розміщення. Основою для здійснення фінансової діагностики є фінансова звітність підприємства. При проведенні фінансової діагностики аналітики використовують вертикальний, горизонтальний аналіз та аналіз фінансових коефіцієнтів. Так, обов’язковим є аналіз майнового стану підприємства; аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства; оцінка ділової активності підприємства; аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають; аналіз власних фінансових ресурсів; аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.