3. Діагностика структури управління і якості управлінських рішень

Система управлінських рішень може оцінюватися такими показниками:

• витратами часу на цикл реалізації управлінського рішення; • працезатратами осіб, що ухвалюють рішення, і персоналу управління на розроблення, прийняття й реалізацію рішення; • організованістю функціонування; • співвідношенням ухвалення рішення й персоналу, що входить в апарат управління; • собівартістю й рентабельністю ухваленого рішення; • установленням залежності ухваленого рішення (його впливу на різні сфери діяльності організації) від прогнозованих економічних, екологічних і соціально-політичних наслідків.

Оцінка ефективності системи управлінських рішень передбачає аналіз і розрахунки її внутрішньої й зовнішньої ефективності. Показники внутрішньої ефективності дозволяють оцінити систему управлінських рішень як інструмент управління, систему діяльності персоналу управління. Показники зовнішньої ефективності системи управлінських рішень відбивають її вплив на організацію кінцевого результату, мету управління. Однак ефективність системи управлінських рішень повинна оцінюватися по сукупністю показників внутрішньої й зовнішньої ефективності при пріоритеті останніх.

Критеріями ефективності, прийнятими для розрахунків, є показники, за числовим значенням яких при реалізації ухваленого рішення можна зробити висновки про ступінь досягнення поставлених цілей і вирішення завдань. Ці критерії служать одиницями виміру ступеня досягнення мети управління й результату діяльності організації. Для використання критеріїв необхідно мати розроблену методику вимірювання. Знання числового значення критерію ще недостатньо для того, щоб зробити висновок про досягнення мети (приватної або загальної). Потрібно визначити норми (заздалегідь установленого значення критерію), що дозволяють зробити такий висновок.

Методи оцінки якості й ефективності управлінських рішень.

Найбільш ефективними методами вирішення цього завдання в цьому випадку є моделювання й комплексні розрахунки. У результаті можуть бути отримані показники внутрішньої й зовнішньої ефективності системи управлінських рішень, а також порівняльні оцінки різних варіантів вирішення обраної альтернативи. У цей час найпоширеніше математичне моделювання.

Розрахункові методи оцінки. Ці методи служать для одержання числових значень показників результативності ухвалення рішення або функціонування системи управлінських рішень.

Порівняльні методи оцінки. Для порівняльної оцінки діяльності системи управлінських рішень і ухвалення рішення використовуються експертні методи.

Ефективність роботи осіб, що ухвалюють рішення, й персоналу управління в системі управлінських рішень може бути розрахована за різними методиками, апробованими на практиці. Аналіз наукових концепцій оцінки ефективності ухвалення рішення й управління в цілому дозволяє виділити наступні методичні підходи:

 як критеріальні показники ухвалюють числові значення кінцевих результатів діяльності: прибуток, витрати, обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції, строк окупності;

 критеріальні показники повинні відбивати результативність, якість і складність "живої" праці. Такими показниками оцінки персоналу є: продуктивність праці, питома вага заробітної плати, втрати робочого часу, якість праці робітників, фондозабезпеченість праці, трудомісткість і т.п.;

 ефективність праці персоналу значною мірою визначається його організацією, мотивацією, соціально-психологічним кліматом у колективі.

 критеріальними показниками ефективності праці служать плинність персоналу, рівень його кваліфікації, дисципліна й т.п.

Склад показників всебічно відбиває ефективність роботи персоналу організації. Залежно від предмета оцінки існуючі методики поділяють на дві групи: оцінки якості праці й оцінки результатів праці.

Фактори, що впливають на якість і ефективність управлінського рішення.Для системного аналізу впливу факторів на якість та ефективність управлінських рішень їх необхідно класифікувати. Аналіз впливу факторів на діяльність особи, що ухвалює рішення, при прийнятті управлінських рішень дозволяє представити їх у вигляді взаємозалежної системи.

Вплив людського фактора. До складових людського фактора належать такі компоненти:

професійний рівень (рівень освіти, професійна кваліфікація, досвід роботи, організаторські здатності, дисциплінованість, творча активність);

духовний рівень (внутрішня культура, правова й екологічна культура, свобода особи);

соціально-психологічний рівень (індивідуально-особистісні характеристики, мотивація, інтелектопізнавальна, емоційна компоненти);

соціально-психологічні якості колективу, пов'язані з організаційною культурою.

Ці компоненти взаємозалежні й у комплексі проявляються при прийнятті управлінських рішень через систему цінностей, установок і т.д.

Вплив інформаційного фактора. До складових інформаційного фактора належать: структура інформації й система інформаційного забезпечення (рівень забезпечення інформацією).

Вплив засобів праці. Під факторним впливом засобів праці розуміють причини, що приводять до оптимізації управлінської діяльності осіб, що ухвалюють рішення, при впровадженні нової техніки, механізації й автоматизації процесу управління.  

Результати досліджень свідчать про зміни компонентів (у першу чергу професійного) людського фактора, функціональної структури системи управління й форм організації праці при зміні засобів управлінської праці.

Вплив системних факторів. До складових частин системних факторів належать фактор відповідності системи, механізм управління й наукова організація управлінської праці (НОУП).

Наукова організація управлінської праці. До складових частин НОУП як фактора можна віднести такі компоненти: поділ і кооперацію праці, організацію робочих місць, умови праці, нормування праці, стимулювання праці. НОУП безпосередньо впливає на оптимізацію вироблення управлінського мислення, доведення його до виконавців і реалізацію.