3.2 Прикладне застосування показників еколого-збалансованого розвитку території 

 

            Реалізацію науково-методичних принципів еколого-збалансованого розвитку території можна привести на прикладі окремих галузей економіки, зокрема на прикладі торговельної діяльності

Розробку екологозбалансованого розвитку торгового підприємства необхідно проводити на підставі комплексного підходу, який вміщує три складові.

Перша складова дозволяє визначити функцію перерозподілу фінансових та матеріальних потоків у циклі руху товарів від виробника до споживача.

При дослідженні впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище (друга складова) були виявлені ареали такого впливу за елементами формування економічного збитку і використання природних ресурсів. При цьому пропонується розрізняти ареали прямого впливу безпосередньо  господарсько-торгівельної діяльності і ареали спряженого впливу, в яких проявляється вплив інших галузей економічної діяльності, які забезпечують господарські процеси торгівлі.

Виходячи з вищевикладеного, загальну еколого-економічну оцінку впливу господарсько-торгівельної діяльності на стан навколишнього середовища (Угтд) пропонується визначати як

                                               (3.1)

де і – число підприємств торгівлі на досліджуваній території (і = 1...n);

j – число елементів екодеструктивного впливу підприємств торгівлі і спряжених з нею галузей економіки (j = 1...m);

хij – економічна оцінка j-го елемента екодеструктивного впливу торгівлі та спряжених з нею галузей економіки по і-му торговому підприємству (грн);

Аіj – коефіцієнт, що враховує частку j-го елемента екодеструктивного впливу при здійсненні господарсько-торгівельної діяльності і-м торговим підприємством в загальному обсязі екодеструктивного впливу спряжених з господарсько-торгівельною торгівельною діяльністю галузей економіки (при прямому впливі торгівельної галузі Аіj = 1), при цьому

,                                              (3.2)

де аіj – питома величина викидів, які мають місце при реалізації 1 грн продукції (послуг)  і-м торговим підприємством за j-м елементом екодеструктивного впливу (нат.од./1 грн);

Vі – обсяг реалізованої продукції (наданих послуг) і-м торговим підприємством (грн.);

qi – обсяг реалізованої продукції (наданих послуг) і-м торговим підприємством з одиниці торгової площі (грн/кв. м), при цьому

,                                                          (3.3)

де tk – фактор руху товарів, який найбільше впливає на формування обсягів реалізації і-м торговим підприємством (k=1…l).

 

У відповідності до третьої складової необхідно визначення умов соціально-економічної рівноваги між попитом та пропозицією. Для цього, по-перше, потрібен аналіз впливу факторів руху товарів на встановлення рівноваги між попитом та пропозицією. По-друге, визначення екологічної складової в механізмі ціноутворення на продукцію торгівлі.

Процес проведення аналізу в будь-якій галузі базується на визначенні основних понять, тому необхідною умовою проведення аналізу виступає застосування класифікаційних категорій, за якими проводиться аналіз. При вирішенні питань екологічної безпеки такими категоріями є економічні та екологічні. З  метою проведення класифікації торгових підприємств за ступенем їх екологічної безпеки, був застосований типологічний підхід. Було виділено п’ять типів торгових підприємств за екологічними (таблиця 3.2) та економічними (таблиця 3.3) ознаками[27].

Слід зазначити, що кожен наступний тип торгівельного підприємства в порівнянні з попереднім згідно з п’ятьма запропонованими характеристиками (таблиця 3.2) здійснює додатковий вплив на навколишнє середовище, що дозволяє розглядати його як відмінний від інших не просто за рівнем, але і за кількістю залучених для зменшення його впливу на навколишнє середовище економічних інструментів (таблиця 3.3).

Таблиця 3.2

Екологічна типологія торгових підприємств

 

 

 

 

Таблиця 3.3

Економічна типологія торгових підприємств

 

 

З урахуванням запропонованої класифікації та у відповідності до формули (3.1) у роботі сформована матриця показників (таблиця 3.4), які характеризують вплив господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище.

Інформаційну основу для формування матриці складають  агреговані (для досліджуваної території) показники, що характеризують вплив певного типу торгових підприємств на навколишнє середовище і використання природних ресурсів, а саме середні значення даних про забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами, забруднення водойм та розміщення твердих відходів.  Числове значення xij  відображає фактичну величину екодеструктивного впливу господарсько-торгівельної діяльності за визначеними елементами впливу (Х1…Х5) та типами торгових підприємств (1…5).

Пропонується для  дослідження впливу господарсько-торгівельної діяльності на навколишнє середовище використовувати теоретичні положеннях моделі міжгалузевого балансу В. Леонтьєва. При аналізі впливу торгової галузі на навколишнє середовище в масштабі міста (області, регіону) матриця міжгалузевого балансу дозволяє оцінити частку впливу кожної галузі на навколишнє середовище при реалізації однієї умовної одиниці продукції і розрахувати технологічні коефіцієнти витрат, які показують, скільки одиниць емісії забруднюючих речовин і використання природних ресурсів мають місце при реалізації однієї одиниці продукції.

Як проміжний етап розрахунку показника Аіj, у відповідності до формули (3.2) та теоретичних положень моделі міжгалузевого балансу були розраховані питомі величини аіj, які характеризують викиди, що мають місце при реалізації 1 грн продукції (послуг) і-м торговим підприємством за j-м елементом екодеструктивного впливу (таблиця 3.5).

 

 

 

Таблиця 3.4

Матриця показників1, які характеризують вплив суб’єктів торгівлі та спряжених з нею галузей на навколишнє середовище

 

Примітки: 1) Значення змінних матриці для кожного типу торгового підприємства подані у вигляді співвідношення, де чисельник характеризує прямий вплив торгової галузі на навколишнє середовище (Аіj=1), а знаменник - вплив галузей економіки, спряжених з торгівлею у процесі господарсько-торгівельної діяльності (Aij>0).

2) У матрицю включені такі елементи прямого та спряженого впливів на навколишнє середовище: Х1 – забруднення атмосфери; Х2 – використання і забруднення водних ресурсів; Х3 – розміщення відходів; Х4 – порушення природної рівноваги при будівництві об'єктів торгівлі; Х5 – виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій на досліджуваній території.

 

За допомогою моделі міжгалузевого балансу ми проводили оцінку впливу торгівлі і спряжених з нею галузей на атмосферне повітря. Такими галузями є транспорт і будівництво.

Таблиця 3.5

Структурна матриця витрат (Zsp ) і викидів (aij) на 1 гривню продукції

 

 

Примітка.  Zsp – частка витрат, які припадають на 1 грн продукції за спряженими галузями.

 

Аналізуючи технологічні коефіцієнти (табл.4), можна констатувати: при збільшенні валового випуску торгової галузі на 1 грн торгове підприємство несе 0,52 грн власних витрат і 0,48 грн витрат інших галузей, в т.ч. транспорту і будівництва. При цьому в атмосферу надходить 0,60•10-3 г забруднюючих речовин від стаціонарних джерел підприємств торгівлі, (0,48- Zsp)•15,9•10-3 г – від викидів автотранспорту і (0,48- Zsp)•2,73•10-3 г – від викидів забруднюючих речовин в атмосферу при проведенні будівельних робіт. Аналогічно в роботі розраховані технологічні коефіцієнти витрат і забруднення відкритих водойм (Х2), розміщення відходів (Х3), порушення природної та соціально-економічної рівноваги при будівництві об’єктів торгівлі (Х4). Через відсутність систематизованих даних про виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій (Х5) відповідні розрахунки в роботі не проводилися.

Результати розрахунків підтверджують висунуту нами гіпотезу про взаємну залежність між обсягами викидів у навколишнє середовище та масштабами і видами діяльності торгових підприємств, а це, у свою чергу, свідчить про можливість еколого-економічної оцінки господарсько-торгівельної діяльності між торгівлею та іншими галузями економіки.

Для наповнення матриці (таблиця 3.4) в роботі були розраховані значення коефіцієнтів Аіj (таблиця 3.6). Вони були отримані у відповідності до функціональної залежності (3.2), згідно з якою величина Аіj залежить від значень аij (таблиця 3.5), які у відповідності до запропонованої класифікації торгових підприємств (таблиця 3.2) визначають вплив торгового підприємства i-го типу за j-м елементом екодеструктивного впливу. Розрахункові значення коефіцієнтів Аіj для спряжених з торгівлею галузей наведені у таблиці 3.6. При цьому у відповідності до формули (3.1) при прямому впливі підприємств торгівлі  Аіj=1.

Таблиця 3.6

Матриця показників1, які характеризують вплив торгівлі та спряжених з нею галузей на навколишнє середовище

 

 

Примітка. 1) Значення змінних матриці подані у вигляді співвідношення, де чисельник характеризує прямий вплив торгової галузі на навколишнє середовище (Аіj=1), а знаменник - вплив галузей економіки, спряжених з торгівлею (Aіj>0).

 

Результати розрахунків свідчать про негативний вплив на навколишнє середовище не тільки торгівлі, але і спряжених з нею галузей, вплив яких у процесі здійснення господарсько-торгівельної діяльності значно перевищує вплив торгової галузі, що відповідає висунутій гіпотезі про наявність відносин (взаємодій) між елементами екодеструктивного впливу торгової галузі в межах господарсько-торгівельної діяльності.

Проведені розрахунки показали принципову можливість використання моделі міжгалузевого балансу для проведення аналізу щодо встановлення питомої ваги  екологічних витрат об’єктів господарсько-торгівельної діяльності та спряжених з нею галузей економіки в їх загальних виробничих витратах та випуску. А це в свою чергу є необхідною умовою для реалізації процесів  еколого-орієнтованого управління розвитком соціально-економічних систем.