7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (ІМС) та компонування ІМС

 

Інтегральна мікросхема (ІМС) — це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі та (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Існують різні варіанти класифікації ІМС: за видом оброблюваної інформації - цифрові й аналогові, за ступенем інтеграції елементів - малі, середні, великі та надвеликі.

В Угоді ТРІС вжито термін «топографія (компонування»). У Законі України від 5 листопада 1997 р. за № 621/97-ВР «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» - «топографія» УЦК - «компонування». Останній термін найповніше передає суть зазначеного об'єкта, тому ми й використовуємо його в подальшому.

Компонування ІМС - це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів ІМС та з'єднань між ними. Таке просторово-геометричне розташування утворюється в результаті послідовного нанесення численних шарів.