2.6.5 Фасетний метод  класифікації інформації

 

Фасетний метод класифікації – паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому множина об’єктів, що характеризується деяким набором однакових для всіх об’єктів ознак (фасет), значення яких відповідають конкретним виразам зазначених ознак, може поділятися багаторазово і незалежно. У класифікаторах фасети найчастіше розміщуються простим переліком і мають свій код (рисунок 2.3).

Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасету, що являє собою список значень найменованої ознаки класифікації. Отже, система класифікації може бути подана переліком незалежних фасетів (списків), які містять значення ознак класифікації. Множинне описання об'єктів техніко-економічної інформації відбувається в кожній конкретній задачі на основі задання фасетної формули, яка утворюється з послідовності ознак класифікації. Кількість фасетних формул визначається можливим поєднанням ознак. Для кожної фасетної формули може бути утворена ієрархічна класифікація, в якій на кожному рівні поділу використовується одна ознака, що відповідає окремій фасеті, а послідовність ознак визначається фасетною формулою.

Отже, будь-яке угруповання у системі класифікації визначається набором значень ознак об'єктів класифікації (може бути одна або кілька ознак). Оскільки, кількість можливих класифікацій швидко зростає зі зростанням незалежних ознак, у ряді випадків краще мати перелік окремих фасетів – ознак. Будь-яка комбінація фасетів визначає одну ієрархічну класифікацію, кожне угруповання якої визначається комбінацією значень ознак. Загалом уся множина об'єктів класифікації може описуватися досить великою кількістю дескрипторів, які відповідають значенням різних ознак множини об'єктів. Кожний об'єкт може описуватись якоюсь частиною цих значень.

У кожному конкретному випадку фасетна формула визначається залежно від характеру розв’язуваних задач і алгоритму обробки даних. Можуть створюватись одночасно різні незалежні підмножини класифікаційних угруповань (рисунок2.3):

Х1=(Ф1,Ф2,Ф3,Фn),

Х2=(Ф1,Ф2,Фn),

Х4=(Ф1,Ф2).

Переваги фасетного методу: гнучкість структури, яка може пристосовуватися до змін у задачах; можливість включати нові фасети чи видаляти старі; особливо ефективний у разі функціонування комп'ютерних інформаційних систем.

Недоліки: недостатньо повне використання обсягу через відсутність практично багатьох із можливих комбінацій фасет; нетрадиційність і незвичайність при використанні для ручної обробки даних.

                               При застосуванні фасетного методу класифікації слід додержуватся таких основних правил:

мати достатній обсяг і необхідну повноту, які гарантували б охоплення всіх об’єктів класифікації в заданих межах;

мати достатню та економічну обґрунтовану глибину;

мати гнучкість і надмірність для можливого збільшення множини об’єктів, які класифікуються;

забезпечувати розв’язання всього комплексу задач;

забезпечувати простоту і автоматизацію процесу ведення класифікатора;

ознаки, які використовуються в різних фасетах, не повинні повторюватися (принцип взаємного виключення фасетів);

із усіляких ознак, які характеризують множину об'єктів класифікації, відбираються і фіксуються лише істотні, які забезпечують розв'язування конкретних економічних задач;

лаконічність, чіткість і ясність класифікаційних ознак.