1.1 Поняття інформації, інформаційної системи (ІС) та інформаційної технології (ІТ)

У загальному розумінні інформаційними (автоматизованими) системами управління називають організаційні системи,  в яких переробка інформації відбувається  за допомогою засобів обчислювальної техніки. Для розв’язування  будь-якої задачі необхідно створити інформаційне та математичне забезпечення. Ключовим елементом є поняття інформації. Слово інформація походить від латинського слова informatio- виклад, роз’яснення, тлумачення, подання, поняття, обізнаність, просвіта.

                Інформація являє собою сукупність відомостей про факти, об’єкти, події та ідеї, які  мають цілком певне значення, її можна створювати, передавати, зберігати, шукати, приймати, розмножувати, обробляти, знищувати.   Водночас інформацію можна визначити як сукупність символів - образів, які мають змістове значення. Вона є одним із видів ресурсів, які використовуються людиною в трудовій діяльності та побуту. Як ресурс вона має всі властивості: має ціну, коштує грошей, її можна продавати, купувати, загалом становить інтереси багатьох груп людей, бізнесу, може цікавити конкурентів, опонентів тощо.

                Єдиного загального визначення поняття інформації не існує. Досить часто її сутність розглядається через поняття ентропії. Ентропія – це міра безпорядку, що має місце в системі , міра невизначеності знань про внутрішню структуру системи. Вона пов’язана з інформацією тому, що вони характеризують реальну дійсність з точки зору хаосу і впорядкованості відповідно.

                Інформаційний ресурс – це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданих у формі, придатній для збору реалізації та відтворення.

                Властивості будь-якого ізольованого об’єкта не можуть бути дослідженими без урахувань властивостей його складових елементів, характеру їх взаємозв’язку та взаємодії. У даному випадку об’єкт розглядається як сукупність взаємозв’язаних та взаємодіючих елементів, що являють собою систему.

                Теорія систем - напрям науки, пов'язаний з розробленням та вивченням сукупності різних проблем аналізу та синтезу систем будь-якої природи. Визначимо основні її поняття.

Система – існує як одне ціле, в якій функціонування кожного елементу підпорядковано необхідності збереження цілого.

Підсистема – частина системи, для якої може бути сформульована її визначна роль у функціонуванні системи.

Стан системи – впорядкована сукупність значень характеристик, які визначають хід процесів, які відбуваються в системі.

Елемент системи -  частина системи, яка розглядається в кожному конкретному дослідженні як найпростіша, що має зв'язок з  іншими елементами, у тому числі й елементами того самого виду.

Структура системи – однорідна частина системи, що має зв'язок з іншими структурами. Її стан характеризується визначеною сукупністю характеристик.

Характеристика структури – кількісний або якісний показник, що визначає стан структури і хід процесів, які в ній відбуваються.

Кінцева структура – умовне поняття, що означає структуру, яка вивчається в даному конкретному дослідженні на основі зв’язків, спрямованих на неї з боку інших структур.

Зовнішнє середовище системи – сукупність факторів, що діють на систему зовні і впливають на характеристику її структур.

Управління – зміна стану об’єкта, системи під дією деяких факторів, що призводять до зміни середовища. 

Залежно від складності системи можна поділити на прості та складні. Під оцінкою складності розуміють показник, що характеризує кількість станів, в яких може знаходитися система.

Система обробки даних (СОД) – це комплекс технічних та програмно-математичних засобів для вирішення проблем автоматизованим способом, тобто за допомогою засобів обчислювальної техніки. Основні функції СОД полягають у зборі, видачі, накопиченні, збереженні та обробці великих обсягів інформації.

Інформаційна система – система обробки даних в будь-якій предметній галузі із засобами накопичення, збереження, оновлення , пошуку та видачі інформації.

До ІС входять люди, обладнання, процеси, процедури , дані  та операції. У США під ІС розуміють усі письмові й електронні форми поширення інформації, обробки даних та обміну ідеями. ІС характеризується наявністю функціональної та забезпечувальної частин. 

ІС передбачають використання інформаційних технологій. Під технологією в широкому смислі розуміють науку про виробництво матеріальних благ, яка має три аспекти: інформаційний (опис принципів та методів виробництва), інструментальний (знаряддя праці, за допомогою яких реалізується виробництво)  та соціальний (кадри та їх організація).

Будь-яка ІС характеризується наявністю технології перетворення вихідних даних у результативну інформацію. Такі технології називають інформаційними. В інформаційній технології можна виділити дві складові:

здатність генерувати за запитом інформаційний продукт;

засоби доставки цього інформаційного продукту в зручний час і в зручній для користувача формі.

Кожна інформаційна технологія орієнтована на обробку інформації певних видів: даних, текстової інформації, статистичної графіки, знань, анімації, звуку і т. ін. Сучасний рівень розвитку інформаційної технології називається новою інформаційною технологією, ознаками якої є розвинута комп’ютерна техніка, сучасне програмне забезпечення, надійні комунікації, діалоговий режим спілкування користувача з комп’ютером, можливість колективного формування та заповнення документів.