4.8 Електронна пошта Національного банку України як засіб електронного обміну в банківській системі України

 

Діяльність сучасних фінансових установ та банків неможливо уявити без використання засобів електронної пошти. Сьогодні банківські установи, підрозділи державної податкової адміністрації та Держказначейства об'єднують засоби електронної пошти НБУ (ЕП НБУ).

Електронна пошта НБУ - це апаратно-програмний комплекс та адміністративно-технологічна система, що забезпечують обмін електронними повідомленнями між визначеними учасниками мережі. Засоби ЕП НБУ розроблено фахівцями НБУ відповідно до стандартів Х.25 та Х.400. ЕП НБУ є головним транспортним засобом електронного обміну документами в СЕП НБУ. На 01.01.2006 року. мережа ЕП НБУ налічує більше 3000 учасників, 25000 користувачів та забезпечує проходження файлів за 10-20 хв.

Електронна пошта Національного банку України - це система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.

Електронна пошта для забезпечення зв'язку, тобто передачі повідомлень, використовує комутовані (телефонні), виділені (прямі лінії) та радіочастотні канали зв'язку. Особливостями електронної пошти є таке:

для здійснення сеансу зв'язку між двома абонентами їх одночасна присутність не обов'язкова;

відправниками та отримувачами повідомлень є люди, тобто ЕП НБУ є об’єднання двох частин, одна з яких забезпечує взаємодію користувача з ЕП, а друга - взаємодію вузлів ЕП, тобто доставку повідомлень до адресата тощо;

кореспонденція передається конвертами, яка містить не тільки повідомлення, а ще й додаткову інформацію про адресу та ім'я отримувача, відправника, час і дату відправлення тощо;

допомагає організовувати взаємодію між програмними комплексами автоматизації банківської діяльності, які розміщені в різних філіях і відповідно вузлах ЕП;

забезпечує можливість передавати повідомлення одночасно багатьом користувачам завдяки наявності спеціального механізму;

можливість підключення серверів факсимільного та телексного зв'язку для отримання додаткового сервісу користувачу;

завжди залишає письмову копію повідомлення, що може бути збереженою або переданою іншим абонентам.

Засоби електронної пошти функціонально призначені для таких потреб:

обміну електронними документами в СЕП НБУ;

передачі комерційними банками в НБУ файлів статистичної та бухгалтерської звітності;

щоденного надання комерційним банкам інформації про офіційні курси іноземних валют;

передачі комерційним банкам нормативних та інструктивних матеріалів НБУ;

передачі комерційним банкам програмного забезпечення та змін до нього, технологічної, технічної та програмної документації;

надання комерційними банками в ДПА файлів-реєстрів відкритих, змінених та закритих поточних рахунків клієнтів;

транспортних засобів електронного документообміну в установах Дерказначейства;

обміну інформацією між комерційними банками.

ЕП НБУ можуть передаватися текстові, файли таблиць, графічні дані та файли баз даних. Вона дає можливість інтегрувати існуючі на вузлах ЕП локальні обчислювальні мережі. Як правило, на Центральному та Регіональних вузлах ЕП НБУ використовуються складні за топологією локальні мережі та відповідно ОС. Вузли ЕП комерційних банків можуть вибирати та використовувати власні програмні засоби електронної пошти або запропоновані НБУ, наприклад, відому і свого часу поширену систему РгоСаггу. Залежно від можливостей, структури та мережі комерційних банків вони обирають системи ЕП за своєю мотивацією.

НБУ на центральному вузлі ЕП веде та постійно підтримує в актуальному стані довідник учасників ЕП НБУ. В обов'язки центрального вузла НБУ входить періодичне розсилання нової, актуальної на даний час версії довідника всім вузлам ЕП НБУ. Кожний вузол ЕП, отримавши нову версію довідника учасників ЕП НБУ, зобов'язаний поновити його для використання в роботі.

Структура електронної пошти НБУ є ієрархічною трирівневою, що складається з вузлів ЕП, зокрема центрального вузла ЕП НБУ, регіональних вузлів ЕП НБУ та вузлів локальних користувачів, тобто комерційних банків.

Обмін інформацією в ЕП НБУ здійснюється через так звані поштові скриньки. Імена поштових скриньок збігаються з іменами відповідних абонентів ЕП, тобто вузлів, учасників ЕП тощо. У кожній поштовій скриньці обов'язково відкриваються підкаталоги - для вхідної та вихідної кореспонденції.

Сеанс зв'язку виконується за ініціативою комерційного банку у вигляді файлів-повідомлень, які будемо називати конвертами. Всі поштові повідомлення називаються поштовими конвертами, тобто файлами, що відправляються і розміщуються в іншому файлі - конверті, який містить заголовок: адресу отримувача та відправника і тіло - саме повідомлення. Інформація, що передається в системі ЕП НБУ, обов'язково квитується, тобто надходить файл-квитанція про отримання відісланого конверта та відкриття його кінцевим отримувачем.

Центр комутації зв'язку (ЦКЗ) у НБУ працює постійно і забезпечує зв'язок з ініціативи комерційних банків. Кожному учаснику електронної пошти або вузлу ЕП відкрита абонентська скринька, що відповідає його поштовій адресі. Програмне забезпечення ЦКЗ також керує каналами зв'язку, веде архів і збирає статистичні дані про проходження конвертів у ЦКЗ.

Поштова адреса вузла ЕП має таку структуру: перший символ відповідає державній належності для України це завжди літера – U, другий символ - це код регіону за державним територіально-адміністративним поділом України, який на даний час визначається за таблицею 4.1, третій символ відповідає типу банку чи фінансової установи: Н – НБУ; Р - ДПА тощо; четвертий символ - це порядковий номер чи літера, що відповідає конкретній установі або відділенню, наприклад 0 - регіональній дирекції та головній установі. Наприклад: адреса вузла ЕП НБУ Сумської області має вигляд  USH0.

На вузлі електронної пошти відкриваються локальні поштові скриньки користувачам. Тому поштова електронна адреса має два елементи, що розділяються символом @ - ет-комерційне з метою розділити ім'я локального користувача та адресу вузла. Наприклад: U124@UCH0

 

Таблиця 4.1 - Відповідність кодів регіонів їх назвам за адресою ЕП