7.3. Аудит інноваційної діяльності: сутність та процес

 

У загальному сенсі аудит (від англ. «аudit» - перевірка, ревізія) – це процес накопичення та оцінювання інформації, що належать до певної господарської системи, з метою зіставлення її зі встановленими критеріями. Тобто для виконання аудиту необхідними є, по-перше, інформація, зібрана по суб’єкту господарювання або якоюсь його підсистемою, по-друге, певні стандарти (критерії), за допомогою яких ця інформація може бути оцінена.

Аудит інноваційної діяльності – це цілеспрямоване управлінське консультування щодо виявлення упущених вигод від недостатнього застосування інноваційного потенціалу й розроблення адекватної інноваційної стратегії фірми. Іншими словами, аудит інноваційної діяльності – всеосяжна, систематична, незалежна й періодична перевірка середовища інноваційної діяльності, цілей, стратегій і окремих видів інноваційної діяльності для організації в цілому або для окремих господарських одиниць.

Метою аудиту інноваційної діяльності є виявлення ділянок, де існують проблеми й нові можливості, та розроблення рекомендацій щодо формування плану підвищення ефективності.

Розглянемо чотири принципові характеристики аудиту інноваційної діяльності.

Всеосяжність. Аудит охоплює всі головні види інноваційної діяльності й не обмежується аналізом лише окремих критичних моментів.

Систематичність. Аудит інноваційної діяльності містить упорядковану послідовність діагностичних кроків, які охоплюють зовнішнє середовище для цієї організації, внутрішні системи й окремі функції інноваційної діяльності. Після діагнозу йде розроблення плану коригувальних дій, що містить як короткострокові, так і довгострокові пропозиції щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності.

Незалежність. Аудит інноваційної діяльності може бути реалізований такими способами:

1) самоаудит;

2) перехресний аудит;

3) аудит з боку вищих підрозділів або організацій;

4) аудит з боку спеціального аудиторського підрозділу;

5) аудит, проведений спеціально створеною групою;

6) зовнішній аудит.

Періодичність. Зазвичай аудит інноваційної діяльності ініціюється після того, як ключові контрольні показники почали зменшуватись й організація зіткнулася з іншими проблемами. Але криза організації могла бути зумовлена частково тим, що керівництво не аналізувало ефективність інноваційної діяльності ще в той час, коли організація функціонувала ефективно. Отже, аудит інноваційної діяльності може бути корисним як для організацій процвітаючих, так і для тих, які переживають труднощі.

Оскільки аудит – це докладний аналіз усіх сторін інноваційної діяльності, то він має базуватися на продуманій процедурі виконання. Розглянемо докладніше етапи аудиту інноваційної діяльності.

1. Підготовка. Аудитор (консультант) розпочинає свою роботу з організацією-клієнтом. Ця стадія містить:

- перший контакт із вищим керівництвом організації;

- обговорення того, що саме замовник бажав би змінити в організації та як аудитор може допомогти йо¬му – попередній діагноз проблеми;

- підготовку плану завдання на підставі попереднього аналізу проблеми;

- переговори й укладання тимчасової угоди на консультативну допомогу.

Фаза підготовки є надзвичайно важливою, тому що попередньо прове¬дена теоретична робота задає всю конструкцію подальшого аналі¬зу інноваціної діяльності підприємства. На цій самій фазі керівни-цтво фірми-замовника визначає відділи підприємства, які повинні надати необхідну інформацію для аудитора або його команди. Для виключення витоку комерційно важливої інформації може бу¬ти підписана двостороння угода про конфіденційність.

2. Діагноз – виявлення існуючих фактів та їх ретельний аналіз. Під час аналітичної роботи встановлюється, наскільки взаємозалежні й виконуються на даному підприємстві всі необхідні складові інноваційної діяльності. Збираючи дані, аудитор уже починає впливати на систему замовника, оскільки працівники даної фірми можуть пе-ребудовувати стиль своєї роботи вже в присутності аудитора під впливом його питань і бесід.

3. Планування дій. Мета – знайти прийнятні рішення для отриман¬ня упущених вигод від нереалізованих дій або від відсутності інноваційної стратегії фірми-замовника. Найважли¬вішим моментом у плануванні дій є розроблення, спільно з фахівцями замовника, обговорення й ухвалення обґрунтованої та цілеспрямованої інноваційної стратегії фірми.

4. Впровадження. Навіть за найсприятливішого ставлення замов¬ника й аудитора аудитор має брати участь у підготовці й виконанні наміченого плану дій з реалізації прийнятої інноваційної стратегії фірми. Якщо ж замовник вважає, що він сам може виконати запропонований план дій, тоді функції аудитора мо-жуть бути зведені до консультування вищих керівників фірми та навчання фахівців відповідних відділів.

5. Завершення. Виконується оцінка результатів проведеної роботи замовником. Аудитор подає кінцевий звіт про проведений аудит і відбувається розрахунок від¬повідно до взаємних зобов'язань. У разі наявності перспектив пода¬льшого співробітництва доцільним є проведення переговорів щодо майбутніх контактів і подальшої роботи.