1.5. НТР як система

 

Пізнанню суті науково-технічної революції (НТР), що є основним завданням теоретичного мислення, передував опис цього ще мало вивченого феномену шляхом порівняння, зіставлення і відбору фактів, їх впорядковування і систематизації. Такий підхід дозволив виявити істотні ознаки НТР:

злиття наукової революції з технічною за випереджаючого розвитку науки;

перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;

органічне об'єднання елементів виробничого процесу в єдиній автоматизованій системі;

тенденція до заміни безпосередньої діяльності та праці людини функціонуванням «упредметненого» знання у всіх ланках виробничого процесу;

формування нового типу працівника;

перехід від екстенсивного до інтенсивного розвитку виробництва.

Література 50-х – початку 60-х рр. фіксувала зовнішні прояви НТР. З такої точки зору НТР виступає всеосяжним, універсальним феноменом. Дійсно, сучасну людину у всіх формах її життєдіяльності оточують події та явища, породжені НТР: нові тканини, продукти побутової хімії, телебачення, нові лікарські препарати, побутова техніка, техніка транспорту, зв'язку, торгівлі, виробнича техніка і тому подібне. Ці численні прояви НТР ототожнювалися з її суттю. Лише поступово дослідники дійшли думки про те, що за зовнішніми поверхневими подіями прихований переворот у всій структурі продуктивних сил. До того ж в основі цього перевороту лежить новий глибинний, внутрішній зв'язок науки, техніки і виробництва як особливої системи, що склалася саме в нашу епоху.

Це дозволило підійти до розкриття суті науково-технічної революції. Можна говорити про два рівні суті НТР. Перший рівень пов'язаний із визначенням НТР як корінного перевороту в продуктивних силах суспільства, що здійснюється за визначальної ролі науки. Якісні зміни в них мали безліч різних проявів, і, перш за все, у створенні принципово нових засобів виробництва. У 1960-х рр. революція в продуктивних силах ототожнювалася з «кінцевою сутністю» НТР, що дозволяло на початкових етапах наукового дослідження пояснити багато соціальних процесів і явищ. Проте надалі сама ця «кінцева сутність» виявилася похідною від сутності глибшого порядку - сутність другого рівня, яка включила першу у вигляді необхідного, але складового елемента. Такою системою і стала єдність науки, техніки і виробництва. Непостійні, випадкові у минулому зв'язки тільки в епоху НТР стають органічними, організованими та структурно закріпленими, тобто системними. Виникнення такої системи є найбільш загальним якісним результатом науково-технічної революції, у міру розвитку елементів і зв'язків цієї системи розвивається й НТР.

Як система НТР повинна відповідати ряду умов, властивих будь-якій системі:

Будь-яка система існує в часі й просторі і знаходиться в русі. Якщо ми розглядаємо НТР тільки в часі й просторі, але поза розвитком, то можна говорити тільки про потенціал, оскільки всі її якості можуть виявлятися в розвитку і функціонуванні.

Число об'єктів (елементів) будь-якої системи, автономних в організаційному відношенні і залежних один від одного у функціональному, є кінцевим. У НТР як системі таких елементів три: наука, техніка і виробництво.

Для кожної системи характерна наявність єдиної підстави класифікації її елементів. У НТР такою підставою є діяльність суспільства, яка виявляється в різних видах: науковому, науково-технічному і матеріально-виробничому.

Система володіє єдністю. НТР - це цілісний комплекс організаційно і функціонально пов'язаних елементів.

Система знаходиться в єдності з середовищем. НТР, її темпи розвитку, цілі, характер наслідків і т.п. залежать від соціального середовища, в якому вона розвивається і функціонує.

У той же час аналіз системи «наука - техніка – виробництво» є неповним без урахування її соціальних наслідків. Тільки в цьому випадку дотримуватимуться найважливіші методологічні принципи всебічності й конкретності.

Всебічність підходу має на увазі облік різних умов, за яких можливі формування і функціонування НТР і з якими пов'язані її соціальні наслідки, тобто зміни всіх сторін життя сучасного суспільства - освіти, культури, способу життя, психології людей, взаємовідношення між природою і суспільством. У свою чергу, і суспільство впливає на НТР - наростання процесів НТР значною мірою залежить від умов і характеру соціально-економічного ладу, в якому проходять революційні перетворення в науці, техніці й виробництві.

Один із найважливіших моментів соціальних наслідків НТР належить до перетворення особи. Відбувається воно у двох різних площинах: по-перше, зміна особового елемента всередині наукової, науково-технічної або виробничої діяльності; по-друге, розвиток людини в позавиробничій сфері через створення нового життєвого середовища.

Система «наука - техніка - виробництво» як глибинна суть НТР, або суть другого рівня, є до деякої міри умовно-абстрактною і тому вимагає доповнення її елементами, в яких відбиті соціальні наслідки НТР. Ними є суспільство і людина. Таким чином, у широкому розумінні НТР можна подати як систему «наука - техніка - виробництво - суспільство – людина».