3.4 Перехідна модель корпоративного управління

У країнах із перехідною економікою, до яких належать Україна, Росія та інші країни Центральної і Східної Європи, поки що не сформувалася стійка модель корпоративного управління.

Найголовнішими факторами, які обумовлюють напрям розвитку корпоративного управління у названих регіонах, є:

1. Формування механізмів корпоративного управління шляхом перебудови економічної системи з адміністративної на ринкову.

 

Таблиця 3 - Основні характеристики моделей корпоративного управління [13, с. 219-222]

Продовж. табл. 3

Продовж. табл. 3

2. Більша кількість акціонерних товариств створюється шляхом приватизації державних підприємств. У результаті такої приватизації акції розподіляються між членами трудового колективу та іншими суб’єктами економічних відносин шляхом обміну на приватизаційні сертифікати. У результаті підприємство змінює форму власності, але не отримує коштів, що необхідні для подальшого розвитку.

3. Реалізація державних інтересів усупереч інтересам інших зацікавлених осіб і самого акціонерного товариства та порушення принципів корпоративного управління. У багатьох приватизованих підприємствах держава є акціонером. Крім того, користуючись державними механізмами впливу (оподаткування, ліцензування, різні види контролю тощо), вона досить часто втручається в діяльність підприємств, що призводить до реалізації змушених, а не більш ефективних рішень та підриває довіру інвесторів.

4. Велика кількість конфліктів між усіма зацікавленими сторонами через недосконалість законодавчої бази.

5. Порушення прав власників через недостатню підготованість, стихійність та повільність приватизаційних процесів.

6. Повільний розвиток новостворених акціонерних товариств через відсутність спеціальної підготовки щодо корпоративного управління у нових власників.

7. Відсутність механізмів зовнішнього контролю у вигляді ринку цінних паперів обумовила небажання інвесторів вкладати кошти у такі підприємства.

8. Неспроможність банків виступати вагомими акціонерами через брак управлінського досвіду з питань управління корпоративною власністю, достатнього інвестиційного капіталу, досвіду оцінки кредитів і практики контролю за позичальниками.

На сьогодні в Україні склалося декілька базових моделей, які конкретизують ролі різних груп учасників корпоративних відносин в управлінні та володінні власністю.

Серед них можна виділити такі:

 - приватного підприємства (функції власників і менеджерів суміщені);

- колективної власності менеджерів (контрольний пакет акцій сконцентрований у вищих менеджерів, а інші акції розпорошені);

- концентрованого зовнішнього володінння (зовнішній власник має контрольний пакет, невелика частка знаходиться у менеджерів);

- розпорошене володіння (невеликий концентрований пакет знаходиться у менеджерів, а інші акції розпорошені);

 - переважно державний контроль (контрольний пакет знаходиться у держави).