4.1 Поняття та види господарських товариств в Україні

Відповідно до Господарського Кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Господарські товариства є юридичними особами.

Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин (споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, громадяни, громадські та інші організації).

Види господарських товариств

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства - 1250 мінімальних заробітних плат.

Акціонерні товариства можуть бути публічного або приватного типу.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Акціонери публічного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Мінімальний розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю - 1 мінімальна заробітна плата.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Характерною привабливою особливістю акціонерного та товариства з обмеженою відповідальністю є обмежена відповідальність їх учасників. Принципіальна відмінність пролягає у тому, що ТОВ не випускають акції та мають специфічні риси в управлінні, передачі часток учасників, виході з товариства.

У порівнянні з АТ ТОВ має такі переваги:

відсутність органів зовнішнього регулювання в особі Комісії з цінних паперів і фондового ринку;

відсутність потреби вести реєстр акціонерів;

більша мобільність при здійсненні управління, оскільки для ТОВ немає потреби дотримуватися процедур, які встановлені законодавством для акціонерних товариств;

Серед недоліків слід особливо відзначити обов’язкове оподаткування коштів, які отримує учасник при виході з товариства, та можливість непередбачуваного зменшення статутного капіталу у разі смерті учасника та небажання спадкоємця брати участь у товаристві.