12.2 Зовнішні та внутрішні інформаційні джерела

Процес управління корпорацією за всіх часів зводився до прийняття управлінських рішень на основі збору, обробки й аналізу існуючої інформації.

Зовнішні джерела

Джерелами зовнішніх інформаційних каналів для корпорації є:

- органи законодавчої влади;

- органи виконавчої влади;

- конкуренти;

- постачальники;

- споживачі;

- фінансові установи;

- громадськість.

Зовнішні інформаційні канали:

спеціальні і загальні публікації, бази даних;

інформація, отримана через контакти з клієнтами, постачальниками, банкірами, дилерами;

консультації, експертні і маркетингові дослідження сторонніх організацій і консалтингових фірм;

особисті контакти на ярмарках, презентаціях, конференціях, салонах;

контакти з представниками законодавчих і виконавчих органів влади;

6)            інформація з випадкових, непостійних джерел.

Існують дві основні стратегії управління зовнішніми інформаційними каналами:

Інформація з каналів надходить постійно, без обмежень і одразу піддається аналізу. У цьому випадку необхідні значні ресурси для підтримки системи моніторингу навколишнього середовища, але при цьому досягається максимальна повнота інформаційної картини.

Інформація з каналів надходить «до запитання» і аналізується відповідно до поставленої мети. У даному випадку інформаційні канали знаходяться ніби в «холодному резерві» і вимагають набагато менших витрат на підтримку їх у працездатному стані.

Внутрішні джерела

До внутрішніх джерел інформації відносять звітність корпорації.

Головним і найбільш інформативним джерелом у міжнародній практиці є річний звіт корпорації, який дозволяє акціонерам оцінити підсумки діяльності акціонерного товариства за рік.

Річний звіт має висвітлювати:

- загальні питання діяльності товариства (опис основних напрямків діяльності товариства, досягнуті за рік результати, вирішення стратегічних завдань товариства, перспективи його розвитку, відносини з конкурентами, огляд найбільш істотних угод, укладених товариством за минулий рік);

- інформація про цінні папери товариства (відомості про випуск акцій і рух капіталу за рік, зміни в списку акціонерів, що володіють великими пакетами акцій товариства, про виплату дивідендів, а якщо дивіденди не були виплачені, — про причини їх невиплати);

- дані про членів правління, розмір винагороди і критерії її визначення, а також інформацію про угоди між даними особами і товариством;

- основні фінансові показники діяльності товариства.

 

Окрім фінансової звітності та звітності щодо роботи з цінними паперами, в акціонерному товаристві існують інші види звітності, що також можуть розглядатися як внутрішні інформаційні джерела. Акціонерне товариство періодично подає звіти до:

- органів статистики — звіти про заборгованість із заробітної плати, звіти щодо екологічних платежів, виплат за природні ресурси та поточні платежі на охорону природи, про зовнішню трудову міграцію та інші;

- державної служби зайнятості — звіти про кількість працівників в акціонерному товаристві, про наявність робочих місць, звільнених та прийнятих на роботу працівників та інші;

- пенсійного фонду — бухгалтерська документація, звіти про сплату страхових внесків до пенсійного фонду, інша документація;

- інших органів — відповідно до чинного законодавства України.