2.13 Поняття і ознаки правової поведінки. Правомірна поведінка

Поведінка є найважливішою соціальною характеристикою особи­стості. Своєю поведінкою індивід може принести іншим учасникам суспільних відносин як користь, так і завдати шкоди. У цьому зв'язку держа­ва встановлює своєрідні межі соціально значущої поведінки грома­дян, колективних об'єднань, посадових осіб. З позицій права ця по­ведінка може бути оцінена по-різному. Окремі відносини не підпада­ють під правове регулювання (відносини дружби, любові, симпатії тощо). Оцінюючи вчинки людини через правові норми, держава встановлює два основних види поведінки — правову (юридично зна­чущу) і юридично нейтральну, байдужу.

Право регулює поведінку, яка відбувається у правовій сфері, тоб­то в тій сфері, яка регулюється нормами права. Така поведінка нази­вається правовою.

Правова поведінка — це соціально значуща поведінка суб'єктів, яка контролюється їх свідомістю і волею, передбачена нормами права і тягне за собою певні юридичні наслідки.

Специфіка правової поведінки розкривається в її ознаках.

                1 Соціальна значущість є однією з основних ознак правової поведінки. Вона має дві форми — соціальну корисність та соціальну шкідливість. Соціальна значущість правової поведінки виявляється в здатності впливати на суспільні відносини, тобто змінювати їх.

                2 Правова поведінка може впливати на суспільні відносини тіль­ки тоді, коли вона виражається зовні, тобто має вплив на інших осіб та суспільні відносини в цілому. Правова поведінка виявляється зовні у формі дій чи бездіяльності.

                3 Люди мають свідомість і волю та здатні контролювати свою поведінку. Правова поведінка має свідомо-вольовий характер. Суб’єкти права повинні адекватно усвідомлювати обставини, характер своєї поведінки, передбачати наслідки і мати можливість здійснювати свою волю, скеровувати свої вчинки, а також нести за них відпо­відальність.

                4 Правова регламентація є важливою ознакою правової поведін­ки. Тільки опосередкована нормами права поведінка є правовою. Умови та ознаки правової поведінки описуються у правових нормах.

5 Правова поведінка несе за собою юридичні наслідки. Як один із видів юридичних фактів, правова поведінка призводить до виник­нення, зміни або припинення певних правовідносин. Правовими наслідками на ту чи іншу форму правової поведінки є реакція з боку держави у вигляді заохочення, стимулювання, охорони соціально ко­рисних вчинків чи застосування заходів державного примусу і юри­дичної відповідальності за шкідливі дії.

Таким чином, діяльність людини у правовій сфері може бути оці­нена з юридичної сторони. Про характер дій людини у сфері право­вого регулювання можна судити виходячи з оцінок, зафіксованих у нормах права. З погляду відповідності правовим нормам, а також з погляду корисності або шкідливості наслідків цієї поведінки право­ва поведінка може бути правомірною або неправомірною.

Будь-яка поведінка, яка відповідає нормам права, є правомірною, тобто соціально корисною, а та, що їм не відповідає, є неправомір­ною, тобто протиправною — соціально шкідливою.

Правомірна поведінка — це вид правової поведінки, що характери­зується соціальною корисністю, відповідає інтересам суспільства, дер­жави й окремих осіб; відповідає моделям можливої поведінки, зафіксо­ваним у нормах права, має позитивні юридичні наслідки, гарантуєть­ся з боку держави.

Правомірна поведінка є засобом втілення прав і обов'язків у жит­тя. Правомірна поведінка знаходить вираження як у активній дії, так і в бездіяльності, коли людина відмовляється від здійснення дій, не­безпечних і шкідливих для суспільства і заборонених законом.

Правомірна поведінка є передумовою нормального функціону­вання всього суспільства, гарантією правопорядку. Суспільство і держава зацікавлені в такій поведінці. Відповідно до загальноприй­нятого визначення правомірна поведінка визнається єдино правиль­ною, належною поведінкою, регульованою правовими нормами.

Людина діє правомірно, якщо вона чітко дотримується правових норм і її дії соціально корисні, які можуть бути як бажаними, так і необхідними для нормального існування і розвитку суспільства.

Звичайна правомірна поведінка. Дотримання засвоєних правових ідей і принципів є для людини в багатьох випадках таким, що само собою розуміється. Людина, як відомо, вибирає найбільш доцільний, практично виправданий варіант поведінки. Звичка немов звільняє особистість від багаторазового звертання до своєї свідомості, від правомірної моделі поведінки. Правові звички як поведінкові регу­лятори відіграють велику суспільну роль у процесі становлення правомірної поведінки.

Соціально-правова активність особистості являє собою найвищий рівень правомірної поведінки. Це насамперед ініціативна поведінка. Соціально-правова активність визначається високим рівнем право­свідомості, глибокою правовою переконаністю, свідомо прийнятою на себе готовністю використовувати надані правом можливості, творчо керуватися ними у своєму повсякденному житті. Така люди­на не лише сама поводиться правомірно, але й іншим активно дає позитивний приклад.