10.6.3 Окремі види цивільно-правових договорів: договір купівлі-продажу, договір дарування, договір майнового найму, договір позики

 

     За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

      Мета договору - перенесення права власності на річ, яка є товаром, покупцеві.

     Юридичні ознаки: взаємний, консенсуальний, або реальний, та відплатний.

     Сторонами договору є продавець і покупець.

     Істотною умовою договору є умова про предмет і ціну.

     Форма договору: усна або письмова.

     Зміст договору становлять права та обов’язки сторін.

     ЦК передбачає такі види договору купівлі-продажу:

1) роздрібна купівля-продаж;

2) поставка;

3) контрактація сільськогосподарської продукції;

4) постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу;

5) міна (бартер).

     До різновидів договору купівлі-продажу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

     За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК).

     Юридичні ознаки: односторонній, реальний або консенсуальний, безоплатний.

     Сторонами є дарувальник та обдаровуваний.

     Істотною умовою договору є умова про предмет, яким є майно (дарунок).

     Форма договору – усна або письмова. Згідно зі ст. 719 ЦК договір дарування укладають так:

дарування предметів особистого користування та побутового призначення – усно;

дарування нерухомої речі – у письмовій формі - підлягає нотаріальному посвідченню;

дарування рухомих речей, які мають особливу цінність – у письмовій формі;

дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50 –кратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, - у письмовій формі - підлягає нотаріальному посвідченню.

     Зміст договору становлять права та обов’язки сторін.

     ЦК України виділяє такі різновиди договору дарування:

договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому;

договір пожертви.

     За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК).

     Правове регулювання договору найма (оренди) здійснюється глава 58 ЦК, Законом України “Про оренду державного та комунального майна” та окремими правилами найму.

     Метою договору є забезпечення передання майна у тимчасове користування.

     Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (реальний), відплатний.

     Сторонами договору є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). Наймодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права, а також особа, уповноважена на укладення договору найму. Щодо особи наймача, то законодавець не передбачає будь-яких обмежень.

     Істотною умовою є умова про предмет договору.

     Ціна договору встановлюється за домовленістю між сторонами.

     Договір найму (оренди) є строковим договором.

     Форма договору: усна або письмова.

     Змістом договору є сукупність прав та обов’язків сторін.

     Договір найму (оренди) припиняється у разі:

закінчення строку його дії;

смерті фізичної особи-наймача;

ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем;

розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених договором.

     У разі припинення договору наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому її було одержано, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

     За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості (ст. 1046 ЦК).

     Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний, безвідплатний або відплатний.

     Сторонами договору є позикодавець і позичальник. Це можуть бути будь-які суб’єкти цивільного права, однак позикодавцем може виступати лише власник відповідних грошових коштів та речей, що визначені родовими ознаками.

     Істотною умовою договору позики є його предмет.

     Форма договору: усна або письмова.

     Зміст договору становлять права та обов’язки його сторін.

     Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика позичальником повинна бути повернена протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

     Позика вважається поверненою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.