11.4 Приватизація державного житлового фонду

 

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження, тобто безоплатна передача або продаж квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше най­мачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду на ко­ристь громадян України.

Державний житловий фонд - це фонд місцевих рад та фонд, який перебуває у повному господарському віданні або опера­тивному управлінні державних підприємств, установ чи ор­ганізацій.

Метою приватизації є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення їх до участі в утриманні і збереженні існуючого жит­лового фонду та формування ринкових відносин.

Відносини, пов'язані з приватизацією, регламентовані За­коном «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р., який визначає правові основи приватизації житла, його подальшого використання й утримання. У законі також урегульовані права і обов’язки наймачів і власників, соціальний захист населення при приватизації.

До об'єктів приватизації належать квартири багатоквартир­них будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, та незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції, ремонту та поточного звільнення.

 Не підлягають приватизації:

1)квартири – музеї;

2)квартири в будинках закритих військових поселень;

3)кімнати в гуртожитках;

4)квартири, віднесені у встановленому порядку до непридатних для мешкання тощо.

Приватизація здійснюється такими способами: шляхом безо­платної передачі громадянам житла з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожно­го члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; про­дажу надлишків загальної площі житла громадянам, що мешка­ють у ньому або перебувають на черзі і потребують поліп­шення житлових умов.

Законодавством визначено такий порядок приватизації: 1) громадянин, який бажає при­ватизувати своє житло, подає заяву до органу приватизації і письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї на приватизацію; 2) до заяви додаються: довідка про склад сім'ї та характеристи­ка житла, які видаються ЖЕКом; 3) якщо особа має право на пільги, то додає документ, що їх підтверджує; 4) привати­заційний орган, одержавши необхідні документи, проводить розрахунки, приймає рішення про приватизацію, оформляє па­спорт на квартиру і свідоцтво на право власності.

Зареєстроване в бюро технічної інвентаризації (БТІ) свідоцтво про право на власність і технічний паспорт на квар­тиру вручають власникові. Нотаріального посвідчення свідоцтво про право власності на житло не потребує. Тривалість оформлення документів - один місяць.