13.10 Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника важливе значення має те, чи він укладений на невизначений строк, чи має строковий характер. Що стосується безстрокового трудового договору, то ст. 38 КЗпП України диференціює його розірвання залежно від причин, якими працівник мотивує своє звільнення. Загальне правило передбачає, що працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це робото­давця за 2 тижні. Якщо до закінчення зазначеного терміну праців­ник самовільно залишив роботу, то він може бути звільнений за прогул. Протягом терміну попередження працівнику нада­ється право відкликати раніше подану заяву. Однак закон не встановлює, у якій формі працівник може це зробити — пере­важно це нова письмова заява. Законодавство також перед­бачає, що коли по закінченні терміну попередження працівник не був звільнений, продовжує працювати і не наполягає на залишенні роботи, роботодавець не має права звільнити його відповідно до раніше поданої заяви. Виняток становить тільки випадок, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому згідно із законом не можна відмовити у прийомі на роботу. Тоді працівник позбавляється права на відкликання раніше по­даної заяви.

Трудовий договір може бути розірваний і до закінчення 2-тижневого терміну попередження, якщо роботодавець і пра­цівник про це домовились. Якщо ж роботодавець не звільняє працівника по закінченні цього терміну, то працівник має право припинити роботу.

Разом з тим ст. 38 КЗпП зобов'язує роботодавця за наяв­ності поважних причин звільнити працівника у такий строк, про який він просить у заяві. Поважними причинами закон називає такі, за наявності яких працівник не може продовжу­вати виконання роботи.

Інші правила встановлені для припинення строкового трудо­вого договору за ініціативою працівника. Він має право розір­вати договір лише за наявності поважних причин. Без таких причин працівник позбавлений права звільнитися з роботи за власним бажанням. До поважних причин, що можуть братися до уваги при розірванні строкового трудового договору, ст. 39 КЗпП України відносить: хворобу чи інвалідність працівника, що перешкоджають продовженню ним роботи за трудовим до­говором, порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, а також причини, що визначені ст. 38 Кодексу, за наявності яких працівник має право на звільнення за власним бажанням у визначений ним строк.