13.23 Розгляд індивідуальних трудових спорів у суді

У місцевих судах розглядаються відповідно до ст. 231 КЗпП і в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, трудові спори за заявами:

працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням КТС підприємства, установи, організації (підрозділу);

прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству, у випадках, коли він може згідно із законодавством звертатися до суду.

У таких випадках суд виступає вторинним органом після КТС у розгляді трудового спору. Працівник також має право безпосередньо звертатися до суду за вирішенням трудового спору без звернення до КТС.

Поряд із таким загальним правилом законодавством перед­бачено безпосередню компетенцію суду, тобто випадки, коли трудовий спір одразу підлягає розгляду судом (без звернення до КТС). Безпосередньо в місцевих судах розглядаються тру­дові спори за заявами:

працівників підприємств, установ, організацій, де комісії із трудових спорів не обираються;

працівників про поновлення на роботі незалежно від під­став припинення трудового договору, про зміну дати і формулю­вання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, зазначених в ч 3 ст. 221 і ст., 222 КЗпП;

керівника підприємства, установи, організації (філії, пред­ставництва, відділу та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, керівних працівників, які обираються або призна­чаються на посади органами державної влади і управління, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, зазначених у ч. 3 ст. 221 і ст. 222 КЗпП;

роботодавця про відшкодування працівниками матеріаль­ної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації (тру­довий спір за заявою працівника про відшкодування шкоди, заподіяної йому власником, може розглядатися у КТС);

працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено роботодавцем і профспілковим органом підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.

Безпосередньо в місцевих судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу:

•              працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на певне підприємство, в установу, організацію;

вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років або дитину-інваліда, а також одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років;

виборних працівників після закінчення строку повнова­жень;

інших осіб, з якими роботодавець відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір, наприк­лад інвалідів і неповнолітніх, направлених на роботу за рахунок броні, осіб, які були звільнені у зв'язку із направленням на роботу за кордон, призовом на строкову або альтернативну (невійськову) службу і повернулись після закінчення цієї роботи чи служби.

Звернення до місцевого суду із заявою про вирішення трудо­вого спору можливе протягом 3 місяців з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (як і в строках звернення до КТС), а у справах про звільнен­ня—в місячний строк з дня вручення копії наказу про звіль­нення або з дня видачі трудової книжки. По справах про стяг­нення заробітної плати термін звернення не обмежений. Щодо питань стягнення з працівника суми матеріальної шкоди, за­подіяної підприємству, установі, організації, то власник (упов­новажений ним орган) може звернутися до суду протягом 1 року з дня виявлення шкоди. Такий самий строк передбачений і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора. У разі пропуску позовних строків з поважних причин суд може поновити ці строки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.