14.1 Поняття фінансового законодавства

Для забезпечення діяльності будь-якої держави необхідні певні ресурси. Планова діяльність держави щодо формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою забезпечення виконання функцій держави та її розвитку є фінансовою діяльністю держави.

Діяльність у цій сфері чітко врегульована правовими нормами, що становлять систему фінансового права. Система законодавства складається в результаті видання правових норм, закріплення їх в офіційних актах та систематизації цих актів і має складну структуру. Частіше  під системою  законодавства мають на увазі сукупність нормативно-правових актів, в яких об’єктивуються внутрішні змістові та структурні характеристики права.

Фінансове законодавство – це сукупність нормативних форм фінансового права – нормативних актів, якими встановлюються, змінюються чи відміняються гіпотези, диспозиції чи санкції або правові норми в цілому. 

Залежно від критеріїв виділяють кілька класифікацій систем законодавства: горизонтальну, вертикальну, федеративну, комплексну.

Горизонтальна (галузева) побудова системи законодавства обумовлена предметом регулювання – фактичними суспільними відносинами (бюджетне законодавство, податкове, банківське і т. ін.). Вертикальна побудова відображає ієрархію органів державної влади та нормативно-правових актів за їх юридичною силою (Конституція України, фінансово-правові закони, інші закони України, що містять фінансово-правові норми, декрети Кабінету Міністрів України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, акти органів виконавчої влади, що опосередковано здійснюють фінансову діяльність, акти фінансово-кредитних органів держави, фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування).