10.3.2 Юридична особа

 

     Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов’язки, бути позивачами і відповідачами в суді, господарському суді, або третейському суді (ст. 80 ЦК України). Істотними ознаками юридичної особи є:

організаційна єдність;

наявність відокремленого майна;

участь  у цивільному обігу від власного імені;

здатність нести самостійну майнову відповідальність;

здатність бути позивачем та відповідачем у судах.

     Основними способами утворення юридичних осіб є розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний. Розпорядчим способом створюються державні і дочірні підприємства. За нормативно-явочним способом юридичні особи виникають внаслідок державної реєстрації в місцевих органах виконавчої влади. Дозвільний спосіб – утворення політичних партій, громадських та благодійних організацій. Реєструються в Міністерстві юстиції або в органах юстиції на місцях (управління юстиції) залежно від статусу організації, значення її для громадськості. Договірний спосіб – укладення договору про спільну діяльність між різними суб’єктами (фізичними чи юридичними особами). Засновницький договір є різновидом договору про спільну діяльність. Нормативно-явочним та договірним способами утворюються господарські товариства.

     Порядок створення юридичних осіб регулюється Законом України “Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року.

     Як і будь-який учасник цивільного обороту, юридична особа має бути наділена  правоздатністю та дієздатністю.

     Цивільна правоздатність юридичної особи має загальний  (універсальний)характер, тобто вона здатна мати такий самий обсяг цивільної правоздатності, що й фізична особа, крім тих прав, які за своєю природою можуть належати лише людині. При цьому окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, юридична особа може здійснювати після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Іноді за рішенням суду обсяг цивільної правоздатності юридичної особи може бути обмежений. Цивільна праводієздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного юридичного реєстру запису про її припинення (ст. 91 ЦК).

     Цивільна дієздатність юридичної особи виникає одночасно з виникненням у неї цивільної правоздатності. Цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється або через систему органів юридичної особи, або у випадках, встановлених законом, через своїх учасників.

     Що ж до цивільної деліктоздатності юридичної особи, то юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним їй майном, тобто учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасників, крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

     Переважно юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обов’язки через свої органи, які діють відповідно до закону та установчого документа, формують та виражають зовні волю юридичної особи як самостійного суб’єкта права. Органи юридичної особи можуть бути одноособовими та колегіальними. Органи створюються з метою формування волі юридичної особи та її  вираження зовні щодо всіх третіх осіб. Склад та компетенція органів визначаються в законодавстві або в установчих документах.

     Важливу роль для участі юридичної особи в цивільних правовідносинах відіграє її місцезнаходження, яке визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місце знаходження юридичної особи зазначається в її установчих документах (ст. 93 ЦК).

     Іноді юридичні особи здійснюють  певну діяльність і за межами свого місцезнаходження. З цією метою вони створюють відособлені підрозділи – представництво  і філію.

     Представництво – це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

     Філія – це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або  частину  її функцій.

     Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

     Способами припинення діяльності юридичної особи є: 1) досягнення поставлених цілей; 2) закінчення строку, на який була розрахована діяльність юридичної особи;                    3) рішення власника юридичної особи; 4) банкрутство юридичної особи; 5) припинення діяльності підприємства за рішенням суду на основі подання компетентних державних органів в разі неодноразового порушення законодавства (зайняття недозволеними видами діяльності, порушення санітарних норм, правил торгівлі тощо).

     Діяльність юридичної особи може бути припинена в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) чи ліквідації юридичної особи. Для припинення юридичної особи передбачено чітку процедуру. Першим етапом є прийняття рішення про припинення. Це рішення можуть приймати учасники юридичної особи, суд або відповідний орган. Названі особи зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, з метою внесення до єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення діяльності. Другим етапом є призначення зазначеними органами за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісії з припинення юридичної особи та встановлення порядку і строків припинення юридичної особи. З моменту призначення комісії до  неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, що припиняється, поміщає в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, який не може становити менше 2 місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Третім етапом є внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи. І саме з цього моменту юридична особа є такою, діяльність якої припинено.

     Реорганізація юридичної особи – це спосіб її припинення, за якою припиняє існування одна юридична особа, проте її права та обов’язки не припиняються, а переходять до інших юридичних осіб у порядку правонаступництва. Реорганізація здійснюється у формі злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення.

     Злиття має місце, коли 2 або більше юридичних особи об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування.

      Приєднання має місце, коли одна юридична особа входить до складу іншої, що продовжує існувати далі. За поділу на базі однієї юридичної особи виникає дві або більше і при цьому перша припиняє своє існування. При перетворенні на базі однієї юридичної особи створюється інша, яка має інший профіль діяльності, структуру, цілі, проте переймає всі пасиви та активи свого попередника. Виділення – це відокремлення зі складу однієї юридичної особи іншої.

     Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт або розподільний баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який приймає рішення про її припинення, та мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється.

     Ліквідація – це спосіб припинення юридичної особи за відсутності правонаступників. Ліквідація може проводитися добровільно та примусово.

     Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, проводиться відповідно до ст. 112 ЦК в такому порядку:

     1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншими способами;

     2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

     3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів;

     4) у четверту задовольняються всі інші вимоги.

      Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові цієї черги.

     Певні особливості має порядок ліквідації юридичної особи у разі визнання її банкрутом. Процедура ліквідації юридичної особи внаслідок банкрутства регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .

     Усі передбачені вище загальні засади створення, діяльності та припинення юридичних осіб мають певні особливості залежно від видів юридичних осіб. Чинне цивільне законодавство передбачає загальний поділ юридичних осіб на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

     Юридична особа публічного права створюється розпорядним актом Президента України, органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування (міністерство, відомство).

     Юридичні особи приватного права створюються з ініціативи приватних осіб на підставі установчих документів з метою участі в цивільних правовідносинах. Юридичні особи приватного права створюються в організаційно-правових формах товариств, установ.