20.1 Поняття правоохоронної діяльності

 

Поряд з державними органами, які вирішують поточні та перс­пективні питання господарської діяльності, техніки, освіти, науки, обороноздатності, зовнішньої політики тощо, у державі існують та­кож органи, що створюються тільки для охорони й захисту права — діяльності, що називається правоохоронною.

Правоохоронна діяльність характеризується низкою специфічних ознак:

• може здійснюватись тільки із застосуванням юридичних за­ходів впливу, до яких належать заходи державного примусу і державного стягнення. Так, до особи, яка скоїла злочин, може бути застосоване кримінальне покарання, встановлене кримі­нальним кодексом, або інший передбачений законодавством захід впливу;

• юридичні заходи впливу, які застосовуються при здійснен-ні та­кої діяльності, повинні суворо відповідати вимогам законів, що регламентують їх застосування. Наприклад, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за скоє­не правопорушення орган, який його накладає, не може при­значити суворіше стягнення, ніж вказане в санкції відповідної статті адміністративного кодексу;

• реалізується у встановленому законом порядку з дотри-манням певної процедури. Рішення про застосування чи незастосування юридичних заходів впливу приймаються за встановленими законом правилами, дотримання яких обов'язкове. Наслідком порушення цих правил може бути визнання прийнятого рішен­ня незаконним і недійсним. Так, порушення встановлених чин­ним Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) України правил розгляду кримінальної справи в суді є підставою для скасування вироку;

• здійснення цього виду діяльності покладено на органи, які, як правило, спеціально створюються державою для цього і комплектуються спеціалістами.

Отже, правоохоронна діяльність — це така державна діяльність, яка здійснюється для цього охорони права спеціально уповноважени­ми органами шляхом застосування юридичних заходів впливу із су­ворим дотриманням встановленого законом порядку.

До завдань правоохоронної діяльності належить захист:

     • встановленого Конституцією України суспільного ладу держави;

     • прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій, установ, суб'єктів усіх форм власності;

     •  суверенітету та територіальної цілісності України.

    Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності займає захист прав і свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, не­доторканності та безпеки.

     Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямків, кож­ний з яких має специфічні завдання і здійснюється властивими тіль­ки йому певними методами. Такими напрямами є: здійснення право­суддя; прокурорський нагляд; досудове розслідування; здійснення захисту у кримінальних справах і подання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; боротьба зі зло­чинністю та ін. Основним напрямом правоохоронної діяльності, без­перечно, є здійснення правосуддя, якому належить найважливіше місце в забезпеченні охорони прав і свобод громадян. Інші напрями певною мірою підпорядковуються меті й завданням здійснення пра­восуддя, сприяють його виконанню.