5.1 Порядок розрахунку та внесення сум податкових надходжень

                Обчислення податку ─ це сукупність дій платника по­датків (податкового агента) чи податкового органу з визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджетів чи цільових фондів.

Особливості обчислення податків і зборів можуть бути покладені в основу класифікації цих видів обов'язкових платежів. Відповідно до цього податки поділяються на:

а) окладні ─  податки, що обчислюються безпосередньо податко­вим органом.

б) неокладні ─  податки, що обчислюються самостійно платни­ком податків;

в) змішані ─ податки, що обчислюються на різних етапах і плат­ником податків, і податковим органом. (Прикладом подібного по­датку може бути податок з доходів фізичних осіб , що обчислюється податковими агентами (під час оподатковування доходів за місцем основної роботи платника податків), платниками податків (під час подачі по­даткової декларації) і податковими органами (під час коригування да­них податкових декларацій).

                Визначення об'єкта оподатковування. Об'єкт оподаткову-ван­ня ─ це сукупність фактів, з якими пов'язане виникнення обов'язку платника податків зі сплати податків. Об'єктом оподат­ковування можуть бути як доходи чи їх частина, так і вартість товарів, майно платників податків, окремі види їхньої діяльності, додана вартість та інші об'єкти, встановлені законодавчими актами.

У коло категорій, пов'язаних з об'єктом оподатковування, вхо­дить і визначення джерела податку. У деяких випадках джерело подат­ку може збігатися з об'єктом оподатковування, але в більшості ви­падків ─ це два різних визначення. Джерелом сплати податків є доходи платника. Причому якщо для фізичних осіб це заробітна плата, пен­сії, доходи від підприємницької діяльності  тощо, то для юридич­них осіб в основному це ─ прибуток.

Отже, основним джерелом, за рахунок якого виплачується основна маса податків, є дохід.

Обчислення податку здійснюється у декілька етапів. Спочатку оподатковуваний дохід змен­шується на майнові податки, мито й інші платежі. На другому етапі перелічуються місцеві податки, витрати зі сплати яких відносять на фінансові результати діяльності платника. На третьому етапі ви­плачуються всі податки, що сплачуються за рахунок доходу.

Таким чином, джерело податку ─ кошти платника (переважно ─ дохід), що використовуються ним для сплати податку.

Визначення бази оподатковування. Базою оподатковуван-ня є конкретна характеристика визначеного об'єкта оподаткову-вання. Вона є об'єктом оподатковування, скоригованим і підготов-леним до застосування податкової ставки, обчислення суми податку, що підлягає сплаті в бюджет.

Вибір ставки податку. Ставка податку виступає як податковенарахування на одиницю виміру податкової бази.

Застосування податкових пільг.

Розрахунок суми податку.

Податок обчислюється в рамках одного податкового періоду, але здійснюватися це може декількома способами. При цьому необ­хідно розмежовувати способи обчислення податку і способи сплати податку. Спосіб обчислення податку характеризує особливість ви­значення й обліку оподатковуваної бази.

Залежно від способів обчислення розмежовують:

Кумулятивний ─ спосіб визначення об'єкта, при якому подат­кова база визначається наростаючим підсумком. На конкрет-ну дату визначається оподатковувана база, зменшена на суму пільг, якими користується платник.

Некумулятивний ─ спосіб визначення податкової бази, при якому кожна частина доходу обкладається податком окремо, незалежно від інших джерел доходів. Цей спосіб більш простий, не вимагає складної системи розрахунків, але за його рахунок важ­ко забезпечити стабільне надходження коштів до бюджету.

Сплата податку ─ це сукупність дій платника податків з фактичного внесення сум податку, що підлягає сплаті у відповід­ний бюджет чи цільовий фонд. Сплата податків може здійснювати­ся у декількох формах (рисунок 5.1).                                       

 

1.  Грошова форма сплати податку здійснюється безготівковим шляхом і розрахунками готівкою. У більшості випадків спла-та податків здійснюється шляхом перерахування коштів з банків-ських рахунків платника на бюджетні рахунки на підставі платіж-ного доручення. Сплата здійснюється в національній валюті України.

Сплата податку в натуральній формі . Ця форма застосо-вується переважно для податкових платежів, пов'язаних з використанням природних ресурсів.

      3. Комплексна форма сплати податків припускає поєднан-ня двох попередніх і використовується при оберненні стягнен-ня на майно боржника в рахунок погашення податкової недоїмки.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку з перерахування коштів у бюджет чи спеціальні фонди. Тобто це механізм, порядок сплати і перераху­вання податку.

Існують три основних способи сплати податку.

1.             Кадастровий ─ спосіб сплати податків, в основу якого покла­дено перерахування суми відповідно до визначеної шкали, осно­ваної на певних видах майнових об’єктів.

2.             Деклараційний ─  спосіб   реалізації   платником   податківобов'язку зі сплати податку на підставі подання в податкові орга-ни офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначенийперіод і про свої податкові обов'язки.

3.             Попередній (авансовий) ─ спосіб, що застосовується в осно­вному при безготівковому утриманні. Податки утримуються у дже­рела доходу. Вони утримуються платником в момент видачі коштів одержувачу і при цьому автоматично перераховуються в бюджет до видачі доходу.

Обов'язок платника податків характеризується фактом сплати податку, а також своєчасною сплатою сум податків і зборів у повно­му обсязі у терміни, закріплені податковим законодавством.            Терміном сплати податку визнається період часу, що почи­нається з моменту виникнення податкового обов'язку платника по­датків і закінчується моментом закінчення терміну сплати податку. Термін сплати податку визначається календарною датою чи закін­ченням періоду часу, що обчислюється роками, кварталами, місяця­ми, декадами, тижнями, днями чи вказівкою на подію, що повинна настати чи відбутися.

 Залежно від термінів сплати податки поділяються на термінові податки ─ податки, що сплачуються протягом визначе­ного терміну, обумовленого моментом виникнення податкового обов'язку, та періодичні ─ податки, що сплачуються протягом ви­значеного терміну, що встановлюється переважно у взаємозв'язку з конкретними календарними періодами.

Зміна терміну сплати податку здійснюється шляхом перенесен­ня терміну сплати податку чи його частини на більш пізній термін. Зміна терміну сплати податку здійснюється у вигляді відстрочки, роз­строчки, податкового кредиту.

Зміна терміну сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку. Вона здійснюється на підставі дого­вору, що складається між платником податку і податковим органом у межах його компетенції.