1.2 Суть і завдання податкового контролю в Україні   

                Основною функцією державного управління є створення необхідних умов для розвитку економіки, забезпечення її динамічності та стабільності, збалансованості. Неабияку роль у цьому відіграє створення ефективної податкової системи та, відповідно, адекватної системи податкового контролю. Ефек­тивний податковий контроль ─ необхідна умова успішного функціонування самої податкової системи в цілому, оскільки він охоплює всю систему оподаткування, а також здійснюється в розрізі кожного окремого податку, податкових груп, груп платників податків і територій.

У вітчизняній економічній літературі податковий контроль розглядається або як державний фінансовий контроль, або ж його функції звужуються до функцій податкової служби ─ "контроль за дотриманням податкового законодавства".

У проекті Податкового кодексу України, глава 107 стаття 16086, дано визначення податкового контролю як єдиної системи обліку платників податків, а також контролю за правильністю нарахування, повнотою, своєчасністю сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, порядком проведення розра­хунків, обліком товарів і коштів. Аналогічне тлумачення податкового контролю дано й у проекті Закону України "Про податковий контроль", зареєстрованому 15 серпня 2003 р. у Верховній Раді.

Якщо узагальнити ці визначення, то можна зробити висновок, що податковий контроль ─ це окрема складова системи управління податкової системи, що забезпечує дотри­мання діючого податкового законодавства з метою забезпечення грошовими ресурсами бюджету і державних цільових фондів.

Форми податкового контролю визначаються вимогами державної податкової політики, що залежно від стану еконо­мічної кон'юнктури можуть бути або стимулювальними, або стримувальними.

Контроль за дотриманням податкового законодавства покладено, згідно із Законом України "Про систему опо­даткування" (у редакції Закону України від 18.02.97 р. №77/ 97-ВР із змінами і доповненнями), на податкові органи України. Згідно з Положенням про Державну податкову адміністрацію України, затвердженим Указом Президента України від 13 липня 2000 р. №886/2000, податкові органи є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно зі статтею 11 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" (у редакції Закону України від 05.02.98 р. із змінами і доповненнями), основною функцією ДПА України є розроблення основних напрямів, форм і методів проведення перевірок, дотримання податкового та валютного законодавства, видання нормативно-правових актів та методичних рекомендацій з питань оподатковування. Необхідно зазначити, що починаючи з 2001 року здійснюється модернізація Державної податкової служби України. Однією з умов модернізації є приведення процесів діяльності служби у відповідність з вимогами Європейського Союзу. Так, стратегічним планом розвитку Державної подат­кової служби України на період до 2013 року основну роль (місію) податкових органів визначено як "забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджетів і державних цільових фондів законодавчо встановлених в Україні податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів". Крім того, в результаті вивчення світового досвіду роботи податкових служб розробляються методи контрольної роботи.

Податковий контроль як категорія, набуваючи правової форми, виявляється у взаємовідносинах юридичних і фізичних осіб з одного боку, та державою, в особі відповідних контролюю­чих органів, ─ з іншого. Ці правовідносини визначені нормами податкового законодавства. Податковий контроль є однією з форм державного фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованого на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ви­значеність.

Таким чином, у питаннях визначення предмета, методу, системності характеру відносин суб'єктів податкового кон­тролю відповідь необхідно шукати насамперед у відповідних сферах дослідження фінансового контролю. Державний фінансовий контроль є діяльністю державних органів, спрямованою на перевірку обґрунтованості процесів формування і раціонального використання коштів, з метою встановлення достовірності, законності і доцільності операцій.

Податковий контроль є невід'ємною частиною фінансового контролю, однією з найважливіших функцій управління, що складається з трьох взаємозалежних елементів: прогнозування або планування, регулювання і контролю.                                             Податкове прогнозування як частина планування фінансів країни забезпечує погоджену взаємодію всіх його елементів. На державному рівні роль податкового прогнозування (пла­нування) визначає аналіз надходжень податків, тенденцій та чинників зростання бази оподаткування, і на цій основі визначаються обсяги податкових надходжень до бюджету. Водночас у податковому плануванні контрольний елемент ─ це створення умов, за яких контроль стає реальним і змістовним, а також визначається необхідність розроблення податковими органами обґрунтованих нормативних документів.                                    Під час здійснення податковими органами регулювальних заходів необхідно передбачати, що їхнє виконання вимагає постійного контролю. Не можна забувати, що важливим моментом контролю є його ефективність, що залежить від вірогідності інформації про стан об'єкта контролю і можливості проведення регулю­вальних заходів.                                                                                                                      Систему податкового контролю можна визначити як взаємозалежну сукупність контролюючого суб'єкта, контроль­них процедур і контрольованого об'єкта.                                               Контролюючий суб'єкт (суб'єкт контролю) ─  юридична чи фізична особа, що спрямовує контрольні дії на власну діяльність або на діяльність іншої фізичної чи юридичної особи (осіб), що знаходяться у довколишньому господарському середовищі.                        Контрольні дії ─ операції порівняння (зіставлення) показників діяльності підконтрольного суб'єкта з визначеною нормою (нормами), здійснювані контролюючими суб'єктами з мстою виявлення і блокування відхилень від цих норм.                      Підконтрольний об'єкт (об'єкт контролю) ─ фізична чи юридична особа (особи), на певний вид діяльності яких спрямовуються контрольні дії.                                                                              Предмет контролю ─ конкретний вид діяльності (певні фінансово-господарські операції) підконтрольного суб'єкта, на який спрямовано контрольні дії.                                                                Об’єктом контролю є доходи суб'єктів підприємницької діяльності, громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства у тій частині, в якій вони виступають платниками податків і зборів.

Схематично проведення податкового контролю можна представити, як відображено на рисунку 1.

                Первісною функцією податкових органів є облік платників і надходжень податків. Він спрямований на визначення складу плат-ників, їхніх основних характеристик і є основою для здійснення контролю за дотриманням ними податкового законодавства.

Суб’єкт підприємницької діяльності (далі - СПД) після реєстрації в органах виконавчої влади в обов'язковому порядку має бути зареєстрований у Державній податковій інспекції (далі - ДПІ) за місцем перебування юридичної особи або за місцем проживання, місцем отримання основного доходу чи податкової адреси фізичної особи.                                                  Формуванням і веденням державного реєстру фізичних осіб ─ платників податків і Єдиного банку даних платників податків ─ юридичних осіб займається ДПАУ. На рівні податковихінспекцій відділами обліку і звітності відкриваються карткиособових рахунків з окремих видів платежів, за якимиздійснюється оперативний облік податкових надходжень,донарахованих сум за результатами документальних перевірок,облік розстрочок, взаємозаліків, пільг і відшкодувань податків,а також сплати і стягнення фінансових санкцій. На основіщоденної і періодичної інформації формуються оперативні тастатистичні звіти, що створюють інформаційну базу дляподальшої аналітичної роботи у податковому процесі.

                На сьогоднішній день Законом України "Про систему оподаткування" встановлено 24 види загальнодержавних податків і зборів, з яких 23, фактично, сплачуються платниками податків, оскільки закон про податок на нерухоме майно (нерухомість) не прийнято, та 16 видів місцевих податків і зборів, за якими здійснюється податковий контроль за своєчасністю, вірогідністю і повнотою нарахування і сплати до бюджету та до державних цільових фондів (див. таблицю 1.1).

 

Таблиця 1.1- Перелік податків і зборів, діючих в Україні

 

 

Продовження табл. 1.1

 

Продовження табл. 1.1

 

 

Проектом Закону України "Про податковий контроль" передбачаються   нові форми податкового контролю, зокрема:                    ─ опитування фізичних осіб, у т. ч. суб'єктів підприємницької діяльності та посадових осіб під час здій­снення контрольних функцій;                                                                                                    ─ проведення перевірок даних, відображених у податкових деклараціях (розрахунках), а також облікових і звітних показників;              ─ одержання будь-якої інформації, пов'язаної з нарахуванням податків;                                                                                                                                  ─ обстеження територій, що використовуються для здійснення господарської діяльності, приміщень, які вико­ристовуються для одержання доходів чи пов'язаних з утриманням інших об'єктів оподатковування, перед­бачених чинним законодавством.