1.5  Порівняльна характеристика цивільно-правових договорів підряду, договорів про надання послуг і трудового договору

Метою написання даного матеріалу є необхідність показати відмінності саме між трудовим договором і дуже схожими на нього договорами цивільно-правового характеру (надалі - ЦПД), які розподіляються на: 1) ЦПД на виконання робіт; 2) ЦПД на  надання послуг, тому тут ми не беремося детально порівнювати між собою останні, тобто порівнювати 1) та 2). Різницю між ними ми будемо проводити для того, щоб досягти поставленої мети.                                                               

Згідно зі ст. 21 «Кодексу законів про працю» (надалі - КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, з якого працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену даною угодою, з підпорядкуванням внутрішньому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін...".   

З 1 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК).

Відповідно до нового ЦК ЦПД на виконання робіт і ЦПД на надання послуг регулюються різними главами й, відповідно, відрізняються один від одного і предметом, й істотними умовами. Так, укладання договору на виконання робіт регулюється Главою 61 ЦК "Підряд", а надання послуг - Главою 63 "Послуги". Тому тепер важливо знати відмінності трудового договору не тільки від договору підряду, а й від договору на виконання послуг.                                                                                 

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 837 ЦК "за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовникові ".

                Згідно зі ст. 901 ЦК "за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором".                                                                                          Таким чином, на підставі аналізу наведених статей ЦК і КЗпП можна визначити відмінності між цивільно-правовими договорами на виконання робіт (надання послуг) і трудовим договором:                                                                                                                                         1. Укладання, виконання й розірвання договорів підряду й на послуги регулюються цивільно-правовим законодавством, а укладання, виконання й розірвання трудового договору - трудовим законодавством. Тобто до одного з видів договору не можна застосовувати норми, що регулюють інший вид договору.                                                                                                                               2. Для трудового договору важливим є процес праці, а не його кінцевий результат. Предметом трудового договору є трудова функція - професія, посада, спеціальність, кваліфікація. Наприклад, "прийнятий на посаду теслі".

Для договору підряду важливим є саме кінцевий результат. Предметом договору підряду є матеріалізовані результати виготовлення, обробки, ремонту речей і передача замовникові результатів. Наприклад, "виконавець зобов'язаний зробити шафу й три стільці...". Факт передачі, як правило, оформляється двостороннім актом приймання-передачі.

                               Предметом договору на надання послуг є "дія", "діяльність". Як правило, для більшості послуг характерна відсутність матеріалізованого результату. Наприклад, виконавець робить послуги з навчання англійською мовою, надає консультації на різні теми. Через реальну можливість відсутності результату сам факт здійснення дії або діяльності (проведення консультації) означає, що послугу було виконано.                                                3. За трудовим договором процес праці оплачується заробітною платою. Тобто трудовий договір завжди оплатний. Видача заробітної плати є для роботодавця обов'язковою. Трудовим законодавством визначаються порядок і режим виплати зарплати, який не може бути змінений трудовим договором, навіть за наявності взаємної згоди і працівника, і роботодавця. Так, наприклад, у ст. 115 КЗпП зазначено, що "зарплата виплачується працівнику регулярно в робочі дні... не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не пере-вищує 15 календарних днів". Крім того, передбачена державна гарантія, що зарплата не може бути за розміром нижча встано-вленого рівня мінімальної зарплати й т.д. За трудовим договором надаються оплачувана відпустка та інші державні гарантії.

                Під час оформлення відносин із найманим робітником договором підряду (договором на послуги) розмір і порядок виплати винагороди встановлюються в договорі сторонами за взаємною згодою: або передоплата, або за фактом виконання (надання), або інше; стосовно розміру оплати сторони не зв'язані мінімальними законодавчими межами. Можуть проводити виплати й щомісяця, й один раз на рік. Крім того, за договору на надання послуг сторони на свій розсуд можуть установити надання послуг за плату й безкоштовно (на можливість надання послуг безкоштовно вказують статті 901, 903, 904 ЦК).

                4. За трудовим договором за невиконання трудових обов'язків працівник може каратися  роботодавцем притягненням до дисциплінарної відповідальності. За заподіяний матеріальний збиток працівник несе обмежену матеріальну відповідальність, за винятком вичерпного переліку випадків, коли допускається повна матеріальна відповідальність (ст. 134 КЗпП),у тому числі у разі підписання письмового договору про повну матеріальну відповідальність.                                            За порушення договірних зобов'язань за договором підряду (договору на послуги) виконавець, так само як і замовник, несе всю повноту матеріальної цивільно-правової відповідальності, правила застосування якої передбачені ЦК (неустойка, штраф, пеня, відшкодування збитків і т.п.).                                                                5. За трудовим договором (ст. 30 КЗпП) працівник зобов'я-заний виконувати доручену йому роботу особисто й не має права передоручати її виконання іншій особі, винятки із цього правила встановлюються законодавством (а не договором).                       На відміну від трудового договору і договір підряду, і договір на послуги допускають передоручення виконання робіт, надання послуг іншим особам.                                                                                            6. Якщо виконувані роботи (надавані послуги) підлягають ліцензуванню, то підрядник, виконавець зобов'язані одержати ліцензію й без неї не вправі пропонувати свої послуги замовникові під загрозою визнання договору недійсним (п. 3 ст. 837 ЦК).

За трудовим договором працівникові для виконання робіт, послуг не потрібні ліцензії. Достатньо наявності відповідної кваліфікації, досвіду роботи.

7. Однак найголовніший критерій, за яким визначають відмінність між розглянутими договорами, полягає в такому. За трудовим договором працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Тобто виконує свої обов'язки в строго відведений і регламентований робочий час, інакше відсутність "на роботі" загрожує дисциплінарною відповідальністю за прогул. Ці правила однакові для всіх працівників одного підприємства.

Підрядник, виконавець самостійно організовують порядок виконання завдання, індивідуально погодивши його із замовником, і не підпорядковуються режиму робочого часу замовника.

Свій погляд на трудовий і цивільно-правовий договір підряду зарегламентувало Міністерство праці й соціальної політики у Листі № 06/ 2-4/42 від 11.03.2002 р. Так, "у випадку виникнення суперечки щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку через позов особи, чиї права порушені". Під час розгляду подібних справ суди в більшості випадків вважають, що для ухвалення рішення, який саме укладений договір - трудовий або цивільно-правовий, ключовою є відповідь на питання: підпорядковується чи ні громадянин, що виконує роботи (послуги), правилам внутрішнього трудового розпорядку (режиму робочого часу) підприємства-замовника. Якщо є підпорядкування, то такий договір визнається трудовим. Таку точку зору виклав Верховний Суд України у своїх Правових позиціях.