6.2.  Податкова перевірка ─ основний метод податкового контролю

Податкова перевірка ─ це діяльність податкових орга­нів (у деяких випадках аудиторських, громадських організацій) з аналізу й дослідження первинної облікової і звітної документації, пов'язаної зі сплатою податкових платежів, з метою перевірки сво­єчасної і повної сплати податків та зборів, правильного ведення по­даткового обліку, обчислення сум податкових платежів, здійснення податкової звітності.                                                               Податкова перевірка проводиться за наявності підстави, а саме:                                                                                                                                                ─ за наявності відомостей, що дозволяють припустити, що плат­ник податку приховує об’єкт оподатковування;                                                ─ за наявності факту невідповідності задекларованих платни­ком податку доходів і витрат з його фактичними доходами і витратами;                                                                                                         ─ за наявності відомостей про приріст об’єкта оподатковування, якщо це не має документального підтвердження;                                                          ─ за неподання у відповідний термін податкової декларації чи інших документів, необхідних для визначення податкового зобов’язання;

─ за наявності порушень під час останньої податкової перевірки;                ─ під час реорганізації чи ліквідації підприємств чи організацій.

Об’єктом податкової перевірки є грошові документи, бухгалтер­ські книги, звіти, кошториси, декларації, товарно-касові книги, по­казники електронно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що ви­користовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інші документи, незалежно від способу надання інформації, пов'язані з розрахунком, сплатою податків, зборів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи на її здійснення.

Суб’єктами податкових перевірок є підприємства, установи, ор­ганізації будь-якої форми власності, спільні підприємства, фізичні особи.

Під час проведення перевірки працівники державних податкових органів у перший день зобов’язані (початок перевірки):

─ пред’явити свої службові посвід­чення керівнику;                                       ─ пред’явити посвідчення на перевірку;                                                           ─ ознайомити з метою перевірки і надати програму та графік пе­ревірки;                                                                                                                                 ─ представити членів контрольної бригади;                                                    ─ пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;                                ─ вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні,забезпечення технікою і т. ін.);                                                                                ─ обговорити порядок надання необхідної інформації для пере­вірки;                                                                                                                                                       ─  ознайомити з попередніми результатами контролю.

Перш ніж податковий інспектор розпочне ревізію, необхідно перевірити його посвідчення на перевірку. Ненадання інспектором відповідних документів дає право платнику податків не допускати його до проведення перевірки. Ця норма закріплена в розпорядженні ДПАУ «Про посвідчення на перевірку» від 20.05.97 р. № 89-р. Посвідчення на перевірку друкується на бланку Державної податкової адміністрації і повинне бути зареєстроване в журналі видачі посвідчень на перевірку. Воно дійсне тільки на зазначений у ньому період і має бути завірене гербовою печаткою і підписом керівника чи заступника керівника податкової служби.              У посвідченні на перевірку вказуються дата видачі, назва підприємства, що перевіряється, терміни перевірки, посада й прізвище інспектора. Іс­тотним є те, що посвідчення повинне бути виписане тільки на одного працівника податкового органу, в іншому випадку (якщо по­свідчення виписане на кількох осіб) посвідчення можна вважати недійсним.

Оперативні перевірки проводять, якщо у контролерів є службові посвідчення і посвідчення на право перевірки кожного суб'єкта підприємницької діяльності (СПД).

Працівники без належно оформленого посвідчення не мають права брати участь у перевірках суб’єктів підприємницької діяль­ності.

Крім цього, суб'єкт підприємницької діяльності, якого переві­ряють, повинен вести журнал реєстрації перевірок. Це дає змогу виключити несанкціоновані перевірки. У разі наявності у СПД територіально відокремлених філій, представництв та інших під­розділів у кожному з них ведеться окремий журнал реєстрації пере­вірок.

Журнал прошивається СПД і завіряється печаткою та підписом директора або власника (для юридичних осіб), або тільки підписом (для фізичних осіб) СПД.

                Журнал реєстрації перевірок має таку форму:

                ─ титульний аркуш, на якому вказано назву підприємства, місцезнаходження, а для підприємця ─ П.І.Б. підприємця, місце проживання;                                                                                                                              ─ сторінки журналу містять таку таблицю (табл. 6.1):

 

Таблиця 6.1 – Сторінка журналу реєстрації перевірок

                               Під час здійснення податкового контролю можуть бути застосова­ні такі види податкових перевірок.

Камеральна ─ податкова перевірка, що проводиться за місцем перебування податкового органу в момент здачі платником податків звітних документів і податкових розрахунків на підставі інформації, що міститься в них, а також відомостей документів, що знаходять­ся в податкових органах, і відомостей, що відображають діяльність і майно платників податків і зборів. Ця податкова перевірка здій­снюється без виходу на підприємство податковим інспектором у момент одержання звітності. Матеріали камеральної перевірки ви­користовуються для проведення подальших податкових перевірок. Перевірці підлягають такі питання:                                                                                                                                      ─ повнота і своєчасність подачі звітності, податкових декларацій і розрахунків;                                                                                                      ─ виконання вимог порядку заповнення наданих документів;                                                                                                                                    ─ послідовність даних у формах звітності;                                      ─ відповідність даних, використовуваних для проведен-ня роз­рахунків, даним, відбитим у звітності;                                                              ─ правильність заповнення всіх пунктів декларацій і розрахунків                                                                                                                                             ─ правильність арифметичних розрахунків і визначення сум і термінів сплати чи повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка ─ це другий етап контрольної робо­ти податкових органів за правильністю розрахунку та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів. Документальні перевірки здій­снюються у звітному періоді й мають декілька різновидів.

Виїзна ─ податкова перевірка, здійснювана за місцем перебування платника податків чи об'єкта податкового контролю на підставі мате­ріалів податкових декларацій та існуючих у податкових органах доку­ментів і відомостей про діяльність і майно платника податків і зборів, а також отриманих у нього документів та інформації. Підставою для проведення виїзної податкової перевірки є рішення керівника подат­кового органу з письмовим повідомленням платника податків, зборів і обов’язкових платежів. Проводиться вона в основному за місцем здій­снення платником податків діяльності, результати якої (чи вона сама) служать підставою для виникнення податкового обов’язку.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показника­ми фінансово-господарської діяльності СПД з письмового дозволу керівника відповідного контролюючого органу.                                                                                                                                            Формування щорічних проектів планів-графіків проведення планових виїзних перевірок здійснюється відділеннями управлінь Державного казначейства в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, контрольно-ревізійними підроз­ділами (відділами, групами) в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах і митницями за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряються. Ці плани-графіки погоджуються з відповідною районною, міською держав­ною податковою інспекцією.

Заміна у планах-графіках суб'єкта підприємницької діяльнос­ті, що перевіряється, та зміна термінів початку проведення плано­вих виїзних перевірок забороняються, крім випадків виникнення об'єктивних обставин (ліквідація, банкрутство суб'єкта, припинен­ня його діяльності на тривалий час тощо).

Планова виїзна перевірка проводиться за письмовим дозволом керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу протягом календарного року в межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Керівник відповідного контролюючого органу несе персональну відповідальність за дотримання плану-графіка проведення плано­вих виїзних перевірок.

Право на проведення документальної перевірки суб’єкта під­приємницької діяльності надається тільки в тому разі, якщо йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення перевірки надіслане письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення.

Телефонне або інше усне повідомлення про майбутню перевір­ку є найгрубішим порушенням порядку проведення перевірок.

Таким чином, будь-яке підприємство має право відмовити по­датковим органам у проведенні перевірки, якщо останніми не були дотримані обидві зазначені вище умови.

Крім цього, терміни проведення таких перевірок обмежені трид­цятьма робочими днями. Винятки становлять суб'єкти підприєм­ницької діяльності з річним сукупним валовим прибутком 20 млн грн і більше: для них термін проведення перевірки може переви­щувати вказаний, при цьому продовження терміну здійснюється за рішенням керівника Державної податкової адміністрації, якій під­порядковується відповідна податкова інспекція.                                                                                                             Якщо плануються виїзні перевірки різними органами, а саме: по­датковими, контрольно-ревізійними, митними або державним каз­начейством, то вони повинні здійснюватись одночасно. Координа­ція зазначених перевірок покладена на Державну податкову службу. У разі неможливості здійснення одночасно всіма контролюючими органами планової виїзної перевірки   здійснюються в різ­ні терміни, узгоджені контролюючими органами із суб'єктами під­приємницької діяльності. Причин, що роблять неможливим одно­часне проведення планових виїзних перевірок, визначено лише дві:                            

─ відсутність необхідних умов праці для всіх осіб, які здійсню­ють перевірку;                                                                                                         ─ виробнича або фізична неможливість співпраці працівниківсуб’єкта, що перевіряється, одночасно з усіма особами, якіздійснюють перевірку.

У разі неузгодженості планів-графіків проведення планових пе­ревірок між податковою службою й іншими контролюючими орга­нами суб’єкт підприємницької діяльності має право не допускати осіб, які здійснюють перевірку, на об'єкт.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, що не передбачена в планах роботи контролюючого органу і здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

─ за результатами зустрічних перевірок виявлені факти, щосвідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяль­ності норм законодавства;

─ суб’єктом підприємницької діяльності не надані у встановлений термін документи обов'язкової звітності;

─ виявлена  недостовірність  даних,   заявлених   у   документах обов’язкової звітності;

─ суб’єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

─ у разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отри­маних від особи, що мала правові відношення з суб'єктом під­приємницької діяльності, якщо суб'єкт не надасть поясненняі документальні підтвердження на обов'язковий письмовийзапит контролюючого органу протягом трьох робочих днів здня одержання запиту;

─ проводиться реорганізація чи ліквідація підприємства.

Позапланові виїзні перевірки проводяться лише органами ДПС і органами КРС в межах їх повноважень.

Невиїзна документальна перевірка ─ перевірка, яка проводиться в приміщенні органу Державної податкової служби на підставі пода­них податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових плате­жів) незалежно від способу їх подачі. Цей вид перевірки передбаче­ний Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327.

Зустрічна ─ податкова перевірка, яка здійснюється як частина виїзної чи камеральної і полягає в зіставленні відомостей, підтвер­джених документально, про діяльність контрольованої особи і на­явних в інших осіб з відомостями, відображеними в документах самого платника податків.

Зустрічна перевірка здійснюється на підставі письмових запитів податкових органів, де знаходиться платник податкових зобов'язань, податковим органам, де знаходиться партнер підприємства, яке пе­ревіряється, або безпосередньо за письмовим розпорядженням про перевірку партнера підприємства, яке перевіряється.

Податкові інспектори, які здійснюють зустрічну перевірку, зобо­в’язані зіставити дані податкових документів з первинними докумен­тами бухгалтерського обліку, достовірність і правильність відображення даних у партнера підприємства. Зустрічна перевірка здійснюється з питань, що зазначені у розпорядженні або письмовому зверненні. Як правило, такі перевірки містять одне чи кілька питань.

Після зустрічної перевірки складається акт перевірки.

Протягом трьох днів суб'єкт підприємницької діяльності по­винен підготувати пояснення та їх документальне підтвердження. На третій робочий день ці документи передаються податковому ор­гану. Передачу документів необхідно оформити під розписку про отримання.

Крім того, зустрічна перевірка повинна бути проведена протя­гом 10 днів від дня отримання завдання про її проведення. Однак періодичність зустрічних перевірок (на відміну від планових) не обмежена і вони можуть проводитися «у міру необхідності». Частіше за все такі перевірки проводяться з контрагентами підприємств, що мають великі суми ПДВ до відшкодування.

Планова документальна перевірка ─ здійснюється відповідно до річних планів контрольно-економічної роботи і квартальних графі­ків перевірок за кожною ділянкою роботи. До планів включаються підприємства, що одержують найбільші суми прибутку, мають зна­чні обороти чи допускають значні грубі порушення податкового за­конодавства. Документальна планова перевірка може проводитися не рідше одного разу в два роки і не частіше одного разу на рік.

Комплексна ─ податкова перевірка, що здійснюється стосовно дотримання податкового законодавства в цілому. У цьому разі перевіряються всі документи і бухгалтерські записи від дати по­передньої перевірки за сьогодняшній момент, а за необхідності ─ і за більш тривалий період.

Тематична ─  податкова перевірка, що здійснюється стосовно дотримання окремих норм податкового законодавства. Під час цієї перевірки аналізується частина первинних документів за визна­чений період часу (місяць чи більше). Якщо в ході тематичної пе­ревірки будуть виявлені серйозні порушення податкового законо­давства, то це може стати причиною проведення комплексної податкової перевірки. Вона містить одне чи кілька питань.

Повторна ─ вторинна перевірка податковим органом обов’язків платника податків, що випливають зі сплати податків і зборів. По­вторна податкова перевірка допускається під час реорганізації чи ліквідації платника податків, а також у порядку контролю податкового органу вищого рангу за податковим органом, що проводив податко­ву перевірку.

В інших випадках вищий контролюючий орган може з влас­ної ініціативи перевірити лише достовірність висновків нижчого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків пере­вірки, проведеної нижчим контролюючим органом.

Формальна ─ податкова перевірка, що здійснюється з метою аналізу правильності заповнення реквізитів у документах (відсут­ність виправлень, підчищень, дописок, дійсність підписів).

Арифметична ─ податкова перевірка, що здійснюється з метою аналізу правильності розрахунків і обчислень в облікових і звітних документах платників податків.

Для проведення перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку і програму перевірки. Програма складається, виходячи з основної мети перевірки ─ вияв­лення достовірності визначення прибутку, інших об’єктів оподатко­вування, правильності обчислення податків і своєчасності виконан­ня зобов’язань перед бюджетом, оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового й бухгалтерського обліку.

Програма документальної перевірки ─ це обов'язковий міні­мум питань, що підлягають документальній перевірці, який у разі необхідності посадова особа, що здійснює перевірку, може розши­рити та ускладнити.

Програма має відображати особливості виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства стосовно повного і правиль­ного обчислення й сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Питання, які необхідно з'ясувати в програмі перевірки, викладаються в такій послідовності, щоб вони дозволили забезпе­чити не тільки всебічну документальну перевірку підприємства, а й системну, яка сприяє виявленню порушень, їх причин, а також визначити їх наслідки. Програма може містити такі основні пи­тання:

─ підпорядкованість підприємства, сфери діяльності, вид діяльності, правомірність створення та реєстрації підприємства;

─ відповідність діяльності підприємства його статуту;

─ наявність ліцензій на право здійснення окремих видів діяльності;

─  проведення аудиторських перевірок;

─ стан бухгалтерського і податкового обліку та звітності. Вста­новлюється, за якою формою обліку ведеться бухгалтерський і податковий облік на підприємстві, чи забезпечує організація бухгалтерського й податкового обліку на підприємстві пере­вірку достовірності звітних даних про прибуток підприєм­ства;

─ правильність відображення в бухгалтерському та податково­му обліку результатів попередньої перевірки;

─ відповідність показників балансу даним головної книги, реє­страм бухгалтерського й податкового обліку, а також даним,відображеним у деклараціях і розрахунках, поданих до подат­кової служби;

─ правильність визначення валового доходу, валових витрат, до­ходу від реалізації продукції (робіт, послуг), доходів від іншоїреалізації, доходів від позареалізаційних операцій;

─ правильність визначення прибутку, який оподатковується;

─ правильність проведення інвентаризації та відображення її результатів у обліку;

─ правильність обліку витрат на виробництво (обіг), які відно­сяться на валові витрати;

─ амортизаційні відрахування;

─ матеріальні витрати;

─ витрати на оплату праці;

─ відрахування на соціальні заходи;

─ витрати майбутніх періодів;

─ невиробничі витрати;

─ правомірність включення до складу витрат сум, віднесених на забраковану продукцію або на простої;

─ правомірність обліку збитків та інших невиробничих витрат;

─ правомірність податкового й бухгалтерського обліку реаліза-ції готової продукції (робіт, послуг), включаючи бартерні опе­рації;

─ правомірність визначення сукупного валового доходу та скоригованого валового доходу;

─ правомірність визначення валових витрат з метою оподатку­вання;

─ правомірність застосування пільг з оподаткування;

─ правильність складання декларацій на підставі перевіреноїфактичної інформації;

─ правомірність обчислення і відображення в бухгалтерському й податковому обліку податку на додану вартість;

─ правомірність індексації та переоцінки основних засобів, нема­теріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та поря­док їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку;

─ правомірність розрахунку і відображення в обліку й звітності, а також своєчасне перерахування до бюджету акцизного збору;

─ правильність утримань, повнота відображення в обліку й сво­єчасність перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників;

─ правильність нарахування й відрахувань у позабюджетні фонди;

─ правильність обчислення й своєчасність перерахування добюджету податку з власників транспортних засобів;

─ правильність обчислення й своєчасність перерахування добюджету місцевих податків і зборів;

─ правильність ведення обліку валютних операцій і відповід­ність фактичних даних звітним;

─ відповідність встановленим лімітам залишків готівкових гро­шових коштів у касі, норм витрати готівкових коштів на поточні потреби, повнота оприбутковування і відображення вобліку й звітності готівки в касі;

─ стан простроченої дебіторської й кредиторської заборговано­стей;

─ своєчасність і повнота погашення й перерахування пені при виявленні документальними перевірками несвоєчасно внесе-них до бюджету сум податків, зборів та інших обов’язковихплатежів;

─ своєчасність і правильність обчислення, відображення в об­ліку і звітності, а також своєчасне перерахування до бюджетуоплати за воду й користування землею;

─ своєчасність надходження валютної виручки за експортну про­дукцію, а також своєчасне отримання товарно-матеріальнихцінностей, що імпортуються;

─ повнота й правильність ведення товарно-касової книги;

─ повнота й правильність ведення касової книги;

─ повнота і правильність відображення реалізації товарів (робіт, послуг) звітними даними касових апаратів, бухгалтерським і податковим обліком;

─ повнота і правильність відображення фактичних даних у звіт­них деклараціях та розрахунках, поданих до податковоїслужби;

─ стан розрахунків з податків, зборів та інших обов'язкових пла­тежів з бюджетними й цільовими фондами;

─ інші питання, що стосуються правильності обчислення, відо­браження в обліку та звітності й своєчасності перерахуванняподатків, зборів та інших обов’язкових платежів, питання своєчасної сплати платежів до бюджету.