1.4.  Контролюючі органи та їх компетенція згідно з чинним українським законодавством

 

Згідно зі ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також згідно з Указом Президента України № 817/98 від 23.07.98 р. "Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницької діяльності" визначено перелік контролюючих органів та межі їх компетенції. Крім того, визначення компетенції контролюючих органів регулюються спеціальними законами, які визначають статус, функції, завдання, права й обов'язки цих органів, зокрема Закон України "Про Державну податкову службу в Україні", Митним кодексом України та ін.

Нині контролюючими органами за дотриманням подат­кових зобов'язань в Україні є:                                                                                                            ─ податкові органи ─  щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), що стягуються до бюджетів та державних цільових фондів;                                                                                                                                              ─ митні органи ─ щодо ввізного і вивізного мита, акцизногозбору, податку на додану вартість, інших податків і зборів(обов'язкових платежів), які згідно із законами стягуються приввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територіюУкраїни чи вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митноїтериторії України;                                                                                                                      ─ установи Пенсійного фонду України ─ щодо внесків доПенсійного фонду України;                                                                               ─ установи Фонду соціального страхування України ─ щодо внесків до Фонду соціального страхування України.

Взаємодію компетенцій вищезазначених контролюючих органів надано в таблиці 1.2.                                                                                            Зазначимо, що митні органи не лише контролюють сплату ПДВ та акцизного збору платниками податків, вони також уповноважені розробляти спільно з податковими органами порядок здійснення контролю.  Цей порядок за­тверджено Нака-

Таблиця 1.2 - Перелік органів, що контролюють дотримання податкового законодавства, та їх компетенція

 

 

зом ДПАУ, Держмитслужби України № 109/188 від 16.03.2001 р.  "Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податку на додану вартість і акцизного збору, що стягуються під час ввезення (пересилання) товарів та інших предметів на митну територію України", за яким обов'язки поділили між собою два відомства (таблиця 1.3).

 

Таблиця 1.3 - Розподіл обов'язків між митними і податковими органами у сфері податкового контролю

 

 

                Ширші повноваження надано податковим органам Законом України від 21.12.2000 р. № 2181, зокрема:                                                             ─ визначати податкові зобов'язання непрямими методами     (ст. 4 Закону № 2181);                                                                                                              ─ погоджувати операції з активами платника податків, що знаходяться в податковій заставі (ст. 8 Закону № 2181);                                          ─ пропонувати компромісне вирішення суперечки (п. 5.2.7Закону № 2181);                                                                                                                            ─ надавати розстрочку і відстрочку податкових зобов'язань платників податків (ст. 14 Закону № 2181);                                                             ─ надсилати податкові вимоги (ст. 6 Закону № 2181);                    ─ заарештовувати активи платників податків (ст. 9 Закону№ 2181);                                                                                                                                  ─ організовувати продаж активів, що знаходяться вподатковій заставі (ст. 10-11 Закону № 2181);                                                               ─ списувати безнадійний податковий борг (п. 18.2 Закону№ 2181) та ін.

У статті 2 Закону України № 2181- ІІІ від 21.12.2000 p., окрім переліку контролюючих органів, названі й органи стягнення, уповноважені вживати заходів для погашення податкового боргу:                                                                                                                                                    ─ податкові органи;

 ─ державні виконавці в межах їхньої компетенції.

Компетенція державних виконавців визначена Законом України від 24.03.98 р. № 202 "Про державну виконавчу службу" та Законом України від 21.04.99 р. № 606-ХІУ "Про виконавче провадження". Цими законодавчими актами на державних виконавців покладається обов'язок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Окремо зупинимося на повноваженнях органів Кон­трольно-ревізійного управління України, Пенсійного фонду, Фондів соціального страхування.

Контрольно-ревізійне управління України.

Оскільки органи контрольно-ревізійного управління (далі - КРУ) не внесені до переліку контролюючих органів, то вони не мають права здійснювати перевірку сплати податків та накладати штрафні санкції. Тому Головним контрольно-ревізійним управління України (ГоловКРУ) і було видано наказ від 02.04.2001 р. № 28, за яким наказ від 03.07.98 р. № 130 "Про запровадження Інструкції про порядок стягнення коштів і засто­сування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби" було визнано таким, що втратив силу.

У зв'язку з набуттям чинності Закону № 2181 втратив силу пункт 10 статті 10 Закону України від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", згідно з яким до підприємств, установ та організацій застосовувалися фінансові стягнення за порушення податкового законодавства. Решта ж функцій органів ГоловКРУ, що передбачені статтею 8 Закону України від 26.01.93 р. № 2939, у тому числі й щодо здійснення перевірок цільового використання бюджетних коштів і контролю за веденням бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підконтрольних об'єктах, не скасовані і залишаються без змін. На це прямо вказує ГоловКРУ України у своєму листі від 03.04.2001 р. № 13-14/1-13.                                                                         Пенсійний фонд України.                                                   Пенсійний Фонд здійснює свою діяльність згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 із змінами.

Цим нормативним актом органам Пенсійного фонду надано право стягувати не сплачені вчасно суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак на практиці ця норма не може бути здійснена Пенсійним фондом, оскільки згідно із Законом України від 21.12.2000 р. № 2181 він не належить до органів стягнення.

Таким чином, стягнути заборгованість платників перед Пенсійним фондом можуть тільки податкові органи на підставі направленого Пенсійним фондом подання про вжиття заходів для погашення боргу  (пп. 6.2.1 Закону № 2181).

Фонд соціального страхування України.                                          На момент набрання чинності статті 2 Закону № 2181, тобто на 01.04.2001 p., такого державного органу вже не існувало згідно із Законом України від 18.01.2001р. № 2240─ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням". Його правонаступником став Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Бюджет Фонду формується за рахунок сплати страхових внесків (відрахувань на загальнообов'язкове соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням).

Зазначені страхові внески не є податковими платежами, оскільки вони не внесені до переліку податків і зборів, передбачених статтею 14 Закону про систему оподаткування. А оскільки Закон № 2181 визначає порядок погашення зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборах (обов’язкових платежах), то його норми взагалі не поширюються на діяльність Фонду.

Фонд має керуватися Законом № 2240 "Про загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими наро­дженням і похованням", насамперед статтею 28, що визначає його права й обов'язки, на виконання пункту 5 якої був розроблений Порядок припинення видаткових операцій (розпорядження Фонду від 07.11.2001 р. № 84).

Аналогічна ситуація склалася з Фондом соціального страхування на випадок безробіття і Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та на випадок професійних захворювань. Ці державні органи діють у відповідності зі спеціальними законами: Законом № 1533 і Законом № 1105. Контролюючими органами, згідно із Законом      № 2181, вони не є. Страхові платежі, що стягуються до Фондів, до переліку податків і зборів не входять. Тому механізми адміністрування, встановлені Законом № 2181, на діяльність цих фондів не поширюються.

Слід зазначити, що державні органи, які не віднесені до переліку контролюючих органів, не мають права проводити перевірки нарахування і сплати податків і зборів, у тому числі й за запитами правоохоронних органів.