10.1.  Визначення акцизного збору,  порядок обчислення і сплати

Акцизний збір є непрямим податком на визначені товари, що включається в ціну товару й оплачуються покупцями. Акциз встановлюється, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і монопольні товари. Акцизний збір поєднує в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулювальну функцію, що коригує попит та пропозицію, збіль­шуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом ви­ключення з переліку оподатковуваних товарів.

Механізм акцизного збору, порядок складання платниками роз­рахунку акцизного збору закріплені Декретом Кабінету Міністрів під 26 грудня 1992 р. № 18–92 «Про акцизний збір» з подальшими змінами і доповненнями, «Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору» від 19.03.01р. № 111, у т.ч. від 25.01.05 р. № 39 затверджених Наказами ДПА України з подальшими змінами і доповненнями, та іншими документами.

                Об'єкт оподатковування акцизним збором передбачає:

                ─ обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних това­рів шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовноїпередачі товарів чи з їх частковою оплатою;

                ─ обороти з реалізації товарів для власного споживання, про­мислової переробки, а також для своїх працівників;

                ─ митну вартість імпортованих на митну територію України товарів, у тому числі в межах бартерних операцій чи без оплатиїхньої вартості, чи частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

                а) за ставками у відсотках до обороту від продажу:

                1) товарів, реалізованих за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням ак­цизного збору, без ПДВ;

                2) товарів, реалізованих за державними фіксованими і регульо­ваними цінами, виходячи з їхньої вартості без обліку торгових знижок, а також ПДВ.

                Під час закупівлі імпортних товарів оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їхньої митної вартості;

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.       Відповідно до Указу Президента України від 11.05.1998 р. № 453/98 платники акцизного збору ─ це:

                ─ суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відді­лення ─ виробники підакцизних товарів (послуг) на митній терито­рії України, у тому числі з давальницької сировини;

                ─ нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній території України безпосередньо через постійні пред­ставництва;

                ─ будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари;                              ─ фізичні особи — резиденти і нерезиденти, що ввозять підакцизні товари чи предмети на митну територію України;                           ─ юридичні чи фізичні особи, що купують підакцизні товари у  податкових агентів.                                                                                         Розрахунок акцизного збору здійснюється платником самостійно на підставі даних накопичувальних відомостей реалізації підак­цизних товарів.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. закріплені три види звільнення від акцизного збору.              

                По-перше, ─ під час реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту.

По-друге, ─ під час реалізації легкових автомобілів:

а) спеціального призначення (міліція, швидка медична допомо­га) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

б)            спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення.

По-третє, ─  під час реалізації етилового спирту, що використовується для виготовлення лікарських і ветеринарних препаратів.

Суми акцизу, що підлягає сплаті, визначаються платником самостійно і сплачуються в бюджет у такі терміни:

а)             підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні на­пої, ─ на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації;

б)            підприємствами-виробниками, що реалізують тютюнові вироби, ─  щомісяця до 16-20 числа місяця, що настає за звітним;

в)            власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що виготовлені на території України з використанням давальницької сировини, ─ не пізніше дня одержання продукції;

г)             підприємствами, що реалізують алкогольні напої, і власниками давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизно­го збору за минулий рік становили понад 25 тис. грн., ─ щодекадно 15, 25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звіт­ним, виходячи з фактичного обороту за відповідну декаду;

д)            підприємствами, що реалізують алкогольні напої, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили до 25 тис. грн. включно ─ щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, від фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць.

Суми акцизного збору з імпортованих на територію України то­варів зараховуються до Державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні, ─ до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і держав­ного бюджету у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

З 1996 р. в Україні використовуються марки акцизного збору. Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 р. № 329 / 95 - ВР «Про акциз­ний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» марка акцизного збору ─ це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, і його наявність на цих товарах підтверджує спла­ту акцизного збору.

Відповідно до наказу Президента України від 18 вересня 1995 р. № 849/95 «Про введення марок акцизного збору на алкогольні на­пої і тютюнові вироби» реалізація на території України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок ак­цизного збору забороняється. У разі їхньої відсутності товари підлягають конфіскації чи знищенню.