9.2. Методика проведення перевірки податку на додану вартість

Під час проведення податкової перевірки правильності розрахунку і своєчасності сплати податку встановлюється, чи зареєстрований суб’єкт платником ПДВ, для чого вивчаються матеріали, що складають Реєстр платників ПДВ. Далі з’ясовується вид діяльності платника.

У ході перевірки вивчаються книги обліку придбання та облі­ку продажу, що ведуться винятково особами, зареєстрова-ними як платники ПДВ. Вони повинні бути прошнуровані, пронумеровані, зареєстровані в Державній податковій адміністрації за місцем реє­страції платника.

У ході перевірки книги обліку досліджується правильність її ведення відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 30 червня 1997 р. № 165, а саме окремий облік опера­цій, пов’язаних із придбанням товарів із правом занесення до по­даткового кредиту і без права занесення до податкового кредиту сум податку, облік операцій, вартість яких не входить до складу ва­лових витрат виробництва чи не підлягає амортизації, й операцій, пов'язаних із придбанням імпортних товарів, на які оформляється податковий вексель.

Далі перевіряється книга обліку продажу, до якої заносяться дані щоденного обліку операцій із продажу і визначається підстава для віднесення до податкових зобов’язань сум ПДВ, нарахованих у скла­ді ціни покупцю у звітному періоді у зв’язку з продажем товарів як власного виробництва, так і придбаних для подальшого продажу.

У ході перевірки встановлюється правильність визначення дати виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів, встанов­люється правомірність відображення в бухгалтерському обліку сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ. Посадовою особою податко­вої служби встановлюється правомірність встановлення податко­вих періодів з огляду на те, що визначення податкового періоду для кожного платника здійснюється на початку кожного календарного року з урахуванням поданої податкової звітності за попередній рік. Податковий період може дорівнювати одному календарному міся­цю чи кварталу.

Важливим питанням під час перевірки є правомірність використан­ня підприємством пільг з ПДВ. З цією метою перевіряються доку­менти, що дають право на пільги.

Одним із напрямів податкової перевірки ПДВ є правильність за­повнення податкової накладної. Найбільш поширеними порушеннями при виписуванні податкової накладної є:

─ відсутність усіх необхідних реквізитів покупця (особливо кодів);

─ не вказується форма проведення розрахунків;

─ відсутність арифметичних підсумків у розрахунковій частині накладної

─ відсутність печатки підприємства, підпису і прізвища керів­ника й головного бухгалтера;

─ не заповнена покупцем заключна частина (№ і дата одер­жання накладної).

Слід враховувати, що податкове зобов’язання виникає у продав­ця навіть при неправильному оформленні податкової накладної ─ за фактом операції продажу.

У ході перевірки ретельно вивчається звітна декларація з ПДВ, складена на підставі матеріалів бухобліку і даних книг податкового обліку. Крім цього, вивчаються необхідні додатки, надані в податко­ві органи разом із декларацією.

Інформація, наведена в декларації, повинна відповідати даним бухгалтерського обліку та книг податкового обліку. Податкові де­кларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Після реєстрації в підрозділі Державної податкової ін­спекції, в якій здійснюється приймання звітності, у день реєстрації податкові декларації передаються до відділу обліку, де дані щодо нарахування чи відшкодування ПДВ, визначені платником, зано­сяться до особового рахунка платника.

Відомості про проведення даних щодо нарахування чи відшко­дування податку в особовому рахунку відображаються в четверто­му розділі декларації, після чого декларація передається для здій­снення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначе-ного у декларації, розміру податку, що випливає з поданих рахунків.        Особливу увагу під час перевірки ПДВ інспектор приділяє відобра­женню податкового кредиту, що відображається платником у дру­гому розділі декларації. Для встановлення достовірності податко­вого кредиту необхідно:

─ упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підпри­ємству на внесення сум до податкового кредиту. Так, під­ставою для виникнення податкового кредиту за товарами(роботами, послугами), придбаними у резидента, є виключноподаткова накладна, за імпортованими товарами ─ вантажнамитна декларація, а при імпорті робіт, послуг ─ акт прийман­ня робіт, послуг або банківський документ, що підтверджуєперерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції маютьбути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);

─ перевірити правильність відображення сум ПДВ за придбани­ми товарами, використаними на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

─ встановити правильність розподілу сум ПДВ за придбаними товарами, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподат­кування, а також товарів (робіт, послуг), то оподатковують­ся у звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених за них сум ПДВ в зазначених випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподат­ковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному об­сязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, під час перевірки слід упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ за придбану сировину та матеріали, що використову­ються для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктом оподаткування. Ця норма не стосується до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничо­го призначення, якщо вони використовуються в оподатко­вуваних і неоподатковуваних операціях. У такому разі всю суму ПДВ відносять до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Під час проведення документальної перевірки правильності нараху­вання ПДВ насамперед необхідно звернути увагу на встановлення повноти податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:

─ здійснити контроль обігу відвантаження товарів, надання                 по­слуг, виконання робіт та відображення їх у податковому об­ліку. Для цього використовуються податкові накладні, кни­га продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені угодикупівлі-продажу та міни. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ,відображені у податкових накладних та в книзі продажу, буливідображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увагана те, щоб номер податкової накладної збігався з порядковимномером відповідної операції в книзі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких невнсеено до бази нарахування ПДВ, слід перевірити докумен­ти складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпускпродукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою пла­тіжних документів необхідно встановити випадки надходжен­ня коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати,які не було включено в об'єкт оподаткування ПДВ;

                ─  у разі встановлення випадків відвантаження товарів без опла­ти або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також під час реалізації товарів (робіт, по­слуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база опо­даткування визначається, виходячи з фактичної ціни опера­ції, але не нижчої за звичайну ціну;

                ─ особливу увагу слід звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ. Перевіркою позичковихрахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надава­лися підприємству кредити і як вчасно вони були повернені;

                ─ якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитися, що ці товари не було реалізовано «на сторону». При встановленні таких ви­падків перевірити правильність визначення бази оподатку­вання і суми ПДВ;

                ─   якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги(виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, орен­да міжнародних каналів зв'язку) на митній території Украї­ни, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) внесено до бази нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. До суми податкового кредиту такий ПДВ має бути внесений у наступному податковому періоді;

                ─ якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи внесений акцизний збір до бази нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що входять до ціни продукції.

Під час перевірки ПДВ звертається увага також на відшко­ду-вання цього податку. Відповідно до чинного законодавства існує три види відшкодування ПДВ: експортне, бюджетне відшкодуван­ня протягом місяця та бюджетне відшкодування в загальному по­рядку.                                  

Експортне відшкодування.  Платники ПДВ, що мають право на експортне відшкодування:

─ місячні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, і ті, що здійснюють протягом звітного періоду в загальному обсязі операцій експортні операції, що оподаткову-ються за 0% ставкою.             

Механізм здійснення відшкодування:              

─ платник має право на експортне відшкодування протягом 30 календарних днів від дати подачі декларації з ПДВ. Платник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.              

Документ, у якому відображається сума відшкодування:             

─ рядок 6 додатка 1 «Розрахунок експортного відшкоду-вання» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).     

Бюджетне відшкодування протягом місяця. Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування протягом місяця:         

─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють в загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються за 0% ставкою на митній території України.

Механізм здійснення відшкодування:              

─ платник має право на одержання бюджетного відшкодуван-ня протягом місяця після місяця подачі декларації з ПДВ. Плат-ник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:             

─ рядок 6 додатка 3 «Розрахунок частки бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).                                                                                         Бюджетне відшкодування в загальному порядку. Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування в загальному порядку:                                                                                                           ─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою.                                                                                                              Механізм здійснення відшкодування:                                                                              ─ якщо сума від’ємного значення ПДВ не відшкодовується сумами податкових зобов’язань протягом 3-х наступних звітних періодів, то вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету України протягом місяця, після місяця подачі декларації з ПДВ за звітний період після виникнення від’ємного значення податку.              Документ, у якому відображається сума відшкодування:             

─ рядок 25 Декларації з ПДВ (за повною формою).

                Якщо за наслідками документальної або камеральної перевір-ки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного від­шкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у плат-ника виникає заборгованість (або переплата). Сума бюджетного відшко­дування, не сплачена у зазначені строки, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на мо­мент її виникнення.